Як живеться українцям в Африці. Досвід одного закарпатця

Опубліковано: | Переглядів: 9488
  • Поділіться із друзями:

У Гані, країні Західної Африки, живе чимало українців. Хтось виїхав ще за часів Радянського Союзу, хтось – уже за часів Незалежності. В цій країні, за чисельністю населення меншій від нашої наполовину, українці знаходять не тільки роботу, а й хороший ринок збуту для наших вітчизняних товарів.

Раніше Гану називали Золотим Берегом, адже з півдня країну омивають води Гвінейської затоки Атлантичного океану, а найбільше вона експортує золота, какао, деревини і кольорових металів. Натомість імпортує паливо, продукти харчування і промислові вироби.

Африканська країна як ринок збуту

Закарпатець Тарас, який народився і виріс на Великоберезнянщині, зараз має бізнес із продажу в Гані мастил українського виробництва. Його компанія стала офіційним представником і дистриб’ютором у цій країні. Спершу приїхав сюди за контрактом на роботу – відкривати завод, а згодом заснував свій бізнес. Ось уже восьмий рік Тарас проживає в африканській країні зі своєю дружиною, теж українкою, кілька років тому в них народилась донька.

У чужій країні без жодних прав

Закарпатець нам розповів, що, окрім них, українців у Гані дуже багато, в своєї держави давно ніхто нічого не просить, але в усіх них одна величезна проблема – в Гані немає українського консульства.

Тобто, якщо потрібні віза, дозвіл на проживання, переоформлення паспортів, якісь довідки чи просто інформаційна підтримка, українці змушені звертатись у консульство Нігерії. Це навіть не сусідня держава, а треба проїхати тисячі кілометрів на схід, углиб материка, перетинаючи кордони ще двох інших держав.

Та це ще півбіди, головна проблема в тому, що консульство України в Нігерії часто ігнорує звернення українців, що перебувають у Гані, – наголошує закарпатець. Тарас підкреслює, що особисто намагався кілька разів стати на консульський облік у Нігерії, але безрезультатно.

Тарас каже, що познайомився нещодавно із людьми, які приїхали в Гану ще за часів Союзу, але після його розпаду так і не оформили українські паспорти. І громадянство Гани отримати теж не можуть, хіба одружитися з ганцем. І додому повернутися не можуть, і в чужій країні перебувають без жодних прав.

Виборча дільниця за 5 тисяч кілометрів

До того ж, закарпатця обурює, що фактично українці в Гані позбавлені свого конституційного права голосувати. Каже, що Україна забула про своїх громадян в Африці.

Із цілою низкою питань ми звернулися в Міністерство закордонних справ, де нам відповіли, що голосувати українці із Гани можуть в Алжирі. Ну, якщо до Нігерії, за великого бажання, можна ще якось доїхати понад півтори тисячі кілометрів, провівши у дорозі біля 30 годин, перетнувши ще дві країни, то, щоб дістатися до Алжиру, українцям, які забажають проголосувати, доведеться подолати майже 5 тисяч кілометрів.

Але навіть той факт, що українець у день виборів подужає тисячі кілометрів, не означає, що він так просто може проголосувати. Напередодні, ще до 25 березня, йому потрібно було подати заявку особисто, ні про які факси, звичайну чи електронну пошту тут навіть мова не йде. Подавати заяву про включення до реєстру виборців чи щодо неточностей потрібно в консульську установу (1600 км, Нігерія) або закордонну виборчу дільницю (5000 км, Алжир) особисто.

Менше 8% українців змогли узаконити своє перебування в Гані

Щодо того, як діяти, коли консульство Нігерії ігнорує запити українців, в Києві відповіли: «…Щоп’ятниці прийом громадян здійснюється керівником установи. У неробочий та неприйомний час, у вихідні та святкові дні прийом громадян України проводиться у екстрених випадках: втрата паспортних документів, ДТП, арешт тощо. У випадках наявності загрози життю чи загибелі громадяни України можуть звернутися до Посольства на «гарячу лінію».

Водночас, у разі неможливості отримання відповіді на звернення, громадяни мають можливість звернутися до Департаменту консульської служби МЗС України за електронною адресою cons@mfa.gov.ua».

Також у МЗС зазначили, що стати на консульський облік у Нігерії вдалося аж чотирьом громадянам України в Гані. А от за даними поліції, в країні перебуває понад півсотні наших співвітчизників…

Чому Україна забуває про своїх громадян?

Ще в МЗС пояснили: «Особи без громадянства, які постійно проживають у Гані, можуть в’їхати на територію України за наявності візи в їх документі, що виданий уповноваженими органами країни постійного проживання і підтверджує особу та її статус в країні постійного проживання».

Виходить якесь замкнуте коло. Насправді складається враження, що Україна таки забуває про своїх громадян за кордоном.

Оксана ЧОПАК

 

«Карпатський об’єктив»

Анонси подій

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події