Що скажуть інші? Закарпатська психологиня пояснила, чому не варто жити шаблонами

Багато наших краян перед тим, як щось робити, навіть корисне і добре, оглядається на думку оточення, продумує, як реагуватимуть на відповідні дії близькі, знайомі, сусіди. У багатьох із нас є усталені шаблони моделі поведінки і змінити їх непросто. Ми живемо за певними правилами і стереотипами. Але це не завжди добре. Звісно, коли мова йде про цілковито законні дії, які не зашкодять оточуючим.

Тож чому не варто перейматися тим, що скажуть люди? Чому іноді корисно змінювати свої звички? Чому важливо не дати сформуватися шкідливим установкам дітям і важко змінити погляди старшого покоління? Про це та інше «Карпатському об’єктиву» розповіла психологиня з Хуста Анастасія Ковач.

Свій шлях кожен проходить сам за себе

Усі наші вчинки родом з дитинства. І це – не тільки комплекси, але й переконання. Більшість із них сформувалися через батьків у ранньому віці. Часто навіть ми самі цього не усвідомлюємо, але діємо в житті за певними шаблонами, оглядаємося на те, як на нашу поведінку реагуватимуть інші.

«Як правило, установки в людини формуються до 7 років. Наприклад, мати поставила на стіл тарілку з цукерками, але сказала їх не чіпати, мовляв, вони для гостей. Одна дитина покірно ковтатиме слину і не порушуватиме заборони. Інша ж – коли дорослі відвернуться, скуштує і мріятиме якомога скоріше вирости, аби купити собі досхочу солодощів. Таким чином, із когось виросте слухняна особистість, якою легко керувати, а з когось – цілеспрямована людина, яка за будь-яких обставин ітиме до реалізації мети. Приклад умовний, але все зводиться до того, що наші неусвідомлені дії походять найбільше з сім’ї, наших дитячих реакцій на ситуації», – розповідає «Карпатському об’єктиву» фахівчиня.

За її словами, саме в юному віці, коли людина залежить від оточення, формується звичка оглядатися на реакцію інших.

«Найчастіше дитина задається питаннями: можна – не можна, покарають – не покарають, пронесе – не пронесе. Загалом оглядання на думку інших може мати і свої плюси, і мінуси. Звісно, я говорю не про якісь протизаконні дії, а просто про вчинки, коли хочеться діяти, але страшно, що це викличе негативну реакцію довколишніх і може сковувати дії на шляху до власного успіху. Що я маю на увазі? По-перше, втрачається автентичність. Якщо ви завжди дивитесь на своє життя через призму очікувань оточуючих, ризикуєте втратити свою власну ідентичність і зв’язок із тим, хто ви справді є. По-друге, залежність від чужих позицій викликає стрес і невпевненість у собі. Постійна обережність, щоб задовольнити очікування інших, може призвести до внутрішньої дисгармонії. Це перешкоджатиме власному особистісному розвитку і щастю. Третім пунктом виділила б різноманіття перспектив. У кожної людини своя унікальна місія і свій життєвий досвід. Тому думка однієї людини може сильно відрізнятися від думки іншої. Це може призвести до конфліктів між власними цінностями та цінностями інших. Четверте – це втрата самоконтролю. Якщо ви занадто залежите від того, як хтось реагуватиме на ваші вчинки, ризикуєте втратити контроль над своїм життям. Це може спричинити відчуття втрати власної сили і впливу. Звісно, іноді доцільно вислухати чиїсь поради, настанови, рекомендації, але рішення, як власне діяти – маєте приймати саме ви, керуючись особистими переконаннями та індивідуальними цільовими розрахунками. Ваше життя – це ваш шлях, і ви маєте право визначати його самі», – наголошує Анастасія Ковач.

Важливо завжди шукати баланс

Але ж іноді нам говорять справді мудрі речі… Як їх не пропустити повз себе?

«Звісно, нас оточують різні люди і бачення ситуації збоку може бути більш об’єктивним, ніж власне. Але надто зациклюючися на собі та власній значимості, ми можемо проігнорувати корисні сигнали. Я б сказала, що це – вже інший бік «медалі», коли людина вперто не хоче зважати на обставини, не вміє критично оцінювати події. Тому добре бути принаймні відкритим до думок інших людей. Навіть якщо спочатку здається, що порада не відповідає потребам, можливо, у ній є раціональне зерно, на яке варто звернути увагу. Ви не змушені робити так, як вам кажуть, але хоча б вислухайте позицію. Але при цьому ретельно аналізуйте отримані поради, зважаючи на їхню природу та джерело. Питайте себе, чи відповідає ця настанова власним цілям і цінностям. Навчіться слухати свою інтуїцію. Якщо щось не подобається або не відчувається правильним, не соромтеся довіритися цим почуттям. Якщо щось радять, але ви не впевнені, чи це вам підходить, дізнавайтеся більше деталей, розпитуйте, просіть ґрунтовно пояснити, чому саме так, а не інакше. Це допоможе краще зрозуміти, наскільки порада може бути корисною у конкретній ситуації. Іноді найкращий спосіб перевірити, чи працює якась рекомендація – випробувати її на практиці. Експериментуйте зі своїми діями і спостерігайте за результатами. Загалом, важливо знаходити баланс між слуханням чужих настанов і відстоюванням своїх власних переконань та рішень», – каже Анастасія Ковач.

Виходить, що батькам до виховання своїх нащадків потрібно підходити дуже виважено, аби не нашкодити їм у майбутньому, не дати сформуватися неправильним стереотипам, аби вони не залежали в майбутньому від чужої думки…

«Виховання малюків – загалом дуже відповідальний крок, адже дорослі відкривають дочці чи сину вікно у світ. Формування позитивних установок і поглядів у дітей є вагомою складовою їхнього розвитку і має значний вплив на їхнє майбутнє. Шкідливі установки можуть справді негативно впливати на самооцінку малюка та його віру у власні здібності. Наприклад, постійні критичні зауваження можуть призвести до відчуття неприйняття себе та низької самооцінки. Вони також позначаються на тому, як дитина сприймає інших людей і взаємодіє з ними. Наприклад, якщо хлопчик чи дівчинка виростають у агресивному середовищі, можуть навчитися вирішувати конфлікти виключно насильницькими шляхами. Крім того, негативні установки можуть стати перешкодою на шляху до майбутніх успіхів. Наприклад, якщо дитя вірить, що ніколи не зможе досягти у чомусь певних здобутків, у подальшому буде уникати різних викликів і не розвивати свої здібності. Також неправильно сформовані переконання можуть призвести до стресу, тривоги та інших емоційних проблем у дитинстві та в подальшому житті. Наприклад, постійний страх перед відмовою може перешкоджати розвитку впевненості у собі. Тим часом, позитивні установки допомагають малюку краще адаптуватися до суспільства і знаходити своє місце у ньому. Тому важливо створювати для дітей підтримку, розвивати в них віру у власні можливості та сприяти формуванню позитивного світогляду», запевняє психологиня.

Також вона наголошує, що змінити світобачення батьків, які мають уже усталені погляди на дійсність та звикли діяти за своїми правилами, дуже складно.

«Я б взагалі не радила нікому нікого змінювати. Усі зміни мають відбуватися виключно у собі та у своєму ставленні до людей, речей, ситуацій. Багато установок старшого покоління є для них традиційними, вони є загалом менш відкритими до трансформацій, ніж молодь. Але якщо ви можете щось продемонструвати їм власним прикладом, це, безумовно, може підштовхнути до неабияких перетворень. Маю на увазі позитивні зміни та мотивацію на успіх. Деякі погляди старшого покоління можуть бути пов’язані з сильними емоціями, тому вони можуть опиратися чомусь новому, невідомому. Крім того, зміни завжди даються важко і відбуваються не швидко. Іноді потрібно чимало часу для того, щоб батьки або старші члени родини розглянули нові переконання, зрозуміли їхню важливість чи прийняли певну ситуацію. Для цього потрібно весь час вибудовувати діалоги, проговорювати ситуації, висловлювати думки та вислуховувати іншу позицію. Важливо враховувати, що не завжди можна досягти повної зміни поглядів. Проте відкритість та взаємоповага можуть сприяти поступовому розширенню розуміння та прийняттю нових ідей», – зазначає фахівчиня.

Загалом варто розуміти, що чужа думка – це тільки чужа думка і нічого більше. Тож надмірна чутливість до позицій та поглядів інших зовсім не сприяє саморозвитку та нерідко нівелює власні бажання та прагнення до успіху.

Марина АЛДОН