Заступник міністра освіти відвідала Закарпаття, щоб обговорити проєкт державного стандарту базової середньої освіти. Фото, Відео

У вівторок, 25 лютого, у село Яноші Берегівського району навідалися поважні гості. Тут відбулася зустріч заступника міністра освіти і науки України Любомири Мандзій з викладачами української мови і літератури, які працюють у школах з угорською та румунською мовами навчання. Одним із головних питань стало навчання українською.

На зустрічі також були присутні: заступник голови Закарпатської ОДА Ольга Травіна, директор департаменту освіти облдержадміністрації Ганна Сопкова, заступник директора Команди підтримки реформ з питань Нової української школи Роман Шаян, радник з питань мови проєкту «Фінська підтримка реформ української мови» («Навчаємось разом») Ігор Хворостяний, державний експерт МОН Тетяна Мовчан.

У ході розмови заступник міністра освіти Любомира Мандзій насамперед привітала всіх присутніх та наголосила на важливості цієї зустрічі саме на Закарпатті. Відтак вона закликала вчителів брати активну участь в обговоренні державного стандарту базової середньої освіти.

За її словами, це й стало головною метою візиту. Адже проєкт державного стандарту базової освіти буде оприлюднено для громадського обговорення вже 6 березня цього року. І до цього часу важливо почути думку вчителів, щоб у разі потреби врахувати їхні пропозиції шляхом внесення необхідних змін та доповнень у документ.

Любомира Мандзій зазначила: «Новий закон про повну загальну середню освіту, який було прийнято 16 січня, дає більші можливості для шкіл. А на підставі цього розробленого стандарту школа зможе самостійно напрацювати свою освітню програму… Ми, звичайно, у міністерстві залишимо й типову освітню програму, оскільки розуміємо, що далеко не кожна школа скористається з цієї можливості… Також ми зараз думаємо, як у зв’язку з цим змінити підхід до укладання підручників для 5–9-х класів».

Заступниця міністра роз’яснила вчителям і деякі аспекти підвищення кваліфікації педагогічних працівників: «Участь у вебінарах, тренінгах та семінарах також є формою підвищення кваліфікації. Педагог може сам спланувати процес, головне, аби впродовж 5 років набрати 150 годин».

Під час зустрічі з освітянами заступник директора Команди підтримки реформ з питань Нової української школи Роман Шаян представив основні принципи концепції проєкту державного стандарту базової середньої освіти. За його словами, цей документ «є стандартом можливостей і свободи». Зокрема він містить 9 галузей, серед них і мовно-літературну, до якої входять: українська мова як рідна; українська мова як державна, для кого вона не є рідною; рідна мова (інші рідні мови), а також іншомовна освіта… «Українську мову як державну на запит спільнот національних меншин, а також учителів, котрі викладають у школах із мовами навчання нацменшин, ми фактично  винесли окремим пунктом. У первинній редакції стандарту цього не було».

На практиці це означає, що результати, яких має досягти учень, котрий вивчає українську мову як рідну, і учень, котрий вивчає її як державну (не рідну), суттєво відрізняються.

Радник з питань мови проєкту «Фінська підтримка реформ української мови» («Навчаємось разом») Ігор Хворостяний детально пояснив, у чому саме полягає різниця. Він, зокрема, представив проєкт державного стандарту базової середньої освіти, а також таблиці, де чітко розписано, яких саме результатів має досягти учень, котрий вивчає українську мову як рідну, і той, котрий вивчає її як державну (тобто не рідну).

За словами Ігоря Хворостяного, цей стандарт є унікальним ще й тому, що до його створення була залучена колосальна кількість як українських, так і закордонних фахівців. Він пройшов фінську, канадську експертизи та ін. Тому це поєднання світового досвіду й українських реалій. Отож Ігор Хворостяний запросив педагогів до дискусії та попросив сміливіше висловлювати свої думки.

Варто додати, що педагоги дійсно активно включилися в обговорення документа. Так, одна з директорів шкіл нацменшин зауважила: «Ми працюємо над тим, щоб навчити угорця державної мови, але над нами постійно висить ЗНО… Зрештою батьки разом з дітьми часто обирають легший шлях – покидають країну… А ми тут ніяк не можемо зрозуміти: наше завдання навчити дітей мови чи готувати до ЗНО?». На недосконалості ЗНО наголошували й інші педагоги, які охарактеризували його так: «Ми вчимо дітей знати не предмет, а винятки!». У свою чергу, деякі вчителі сільських шкіл із мовами викладання національних меншин наголошували на тому, що неможливо вчити дитину в перших класах школи будь-якого предмета, коли вона розуміє всього кілька слів із мови викладання.

Руслан ФАТУЛА