130236
14:29 25.052022

Як працює волонтерський тил Закарпаття

Життя 1906

«Три місяці повномасштабної війни: як працює волонтерський тил Закарпаття». Про це йшлося на пресконференції в Ужгородському прес-клубі. Як налагоджували роботу волонтерські організації, які виклики постають перед ними зараз, чи вистачає ресурсів, хто допомагає і чим розказали представники потужних волонтерських організацій, які активно працюють в Закарпатті на перемогу України у війні.

Галина Ярцева, керівниця Руху підтримки закарпатських військових, зауважила, що такої кількості людей, які долучилися до Руху, волонтерський офіс не пригадує з 2014 року. «Ми дякуємо усім, кожен хоче, щоб війна швидко закінчилася. Перспективи не дуже втішні, але ми будемо працювати,- каже Галина Ярцева. – Ми розуміли, що Час Ч настане, тому що 8 років (з 2014-го) працювали кожного дня і не залишали цю роботу. Склад наших «батальйонів» – люди доброї волі. Серед них надзвичайно багато молоді». За словами Галини Ярцевої, з часом ресурси у людей вичерпуються, кожен починає замислюватися над власним майбутнім, але є патріоти, багато їх за кордоном, які вірять як у волонтерів і в Україну.

Стосовно потреб, то всього завжди «треба багато і на вчора», каже засновниця Руху: «Волонтерська робота не має якихось часових рамок. Нам здається, що ти закрив якийсь пункт, ставиш крапку, а вона стає комою і треба починати знову. Тому ми працюємо, виходимо на ярмарки, робимо багато акцій, намагаємося акумулювати кошти і допомогти».

Близько 200 осіб працюють у ГО «Волонтери Закарпаття», допомагаючи військовим та ВПО. Про діяльність організації розповіла керівниця Власта Рейпаші: «Ми також співпрацюємо з усіма міжнародними організаціями. Завдяки, зокрема, USAID ми забезпечили ВПО, а також допомогли військовим у зоні бойових дій технікою більш, як на 5 млн. грн. Завдяки співпраці з військовими відкрили у Дніпрі штаб, ангар, звідки постачаємо необхідне на Луганську, Донецьку, Харківську області, по лікарнях і госпіталях. У Дніпрі працює наш закарпатський волонтер Олександр Зизень. Відзавтра відкриваємо штаб «Ветерана хата», де будемо приймати ВПО». Власта Рейпаші зауважила, що війна не закінчується і ситуація у зоні бойових дій напружена, тому підтримка кожного важлива.

16 березня в Ужгороді сформувалась волонтерська творча ініціатива для дітей переселенців. «Ми об’єдналися навколо спільної мети: не просто розважити та відволікти дітей, намагаємося, щоб ці діти виросли у щасливих дорослих. Ці діти мають знати, що вони є українцями, звідки вони б не приїхали, всюди вони мають відчувати себе вдома, – каже Юлія Дуб, представниця «Творчі волонтери Ужгорода». – Проводимо майстер-класи, робимо масові заходи у центрі міста, благодійний розпродаж, де діти залишають свої вироби і долучаються до підтримки військових. Це маленька копійка у скарбничку перемоги, наші військові повинні мати найкраще обладнання». Понад 1000 дітей пройшли через майстер-класи, екскурсії Творчих волонтерів. «Ми не співпрацюємо з фондами, але змогли залучити гарних друзів на місцях: «Активна громада», Рух підтримки закарпатських військових, БУР, «Щасливі діти». Закликаємо у команду тих, хто має ресурс, бо чимало людей втомлюється від волонтерства. Запрошуємо всіх діток. Приміщення: ректорат УжНУ, 26 аудиторія, пл. Народна,3», – додала Юлія Дуб.

24 лютого місцеві ресторатори Ужгороді зібралися і вирішили допомагати переселенцям, які цілодобово почали прибувати в Ужгород. Так виник Гастрономічний батальйон Закарпаття. «Ми почали роботу 25 лютого, працюємо три місяці та годуємо переселенців, – каже Валерія Попович, представниця Гастрономічного батальйону Закарпаття. – Наша робота йде хвилями, адже люди приїжджають потоками. Тікаючи після чергового обстрілу та інших жахів війни. Насправді ми працюємо у досить в інтенсивному режимі, постійно, без вихідних. Перший місяць працювали цілодобово, і на зовнішній локації і на кордонах, вокзалах. Доводилося готувати 6-7 тонн їжі на добу. 6 тисяч тонн – це лише в закладі («Дельфін»), поза ним не можемо підрахувати». Як розповіла Валерія, тепер інтенсивність харчування знизилася, оскільки перестали працювати зовнішні локації. Щодня батальйон годує 2-3 тисячі людей. Допомагають міська та обласна влади, американські фонди, ужгородці та іноземці своїми пожертвами. З 1 червня Гастрономічний батальйон Закарпаття змінює локацію та працюватиме у приміщенні по вул. Кошицька, 30.

Ганна Мелеганич, представниця ГО «Волонтаріат УжНУ» розповіла, що ініціатива Волонтаріату виникла у 2018 році, а наприкінці минулого зареєстрували громадську організацію. За цей час організація об’єднала чимало волонтерів та ресурсів. Тому з початку війни активно стала до роботи. «Підтримує університет, відділ гуманітарної допомоги, інші відділи, щоб допомагати та організовувати. З перших днів війни саме гуртожитки УжНУ почали приймати переселенців. З 26 лютого почали плести сітки і плетемо їх до сьогодні. Насамперед для ЗСУ, ТРО. Долучаються активно і ВПО, – каже Ганна Мелеганич. – У музеї УжНУ зробили сортувальний склад з одягом для переселенців. На допомогу прийшли ряд університетів, випускники з-за кордону, які допомагали організовувати і доставку, і логістику. Ми охопили всі напрямки роботи, задіюємо волонтерські ресурси, війна триває і треба кожному пам’ятати про це».

БО «Комітет Медичної Допомоги в Закарпатті» відомий через соціальні та освітні проєкти, зокрема, для дітей з інвалідністю, надання реабілітаційних послуг тощо. «24 лютого ми досить швидко зорганізувалися, через те що маємо великий досвід у гуманітарній сфері, ще у 2014 році працювали з ВПО. Розіслали партнерам листи із проханням про підтримку і переліком того, що найбільш гостро потребуватимемо, – розповіла Євгенія Мелеш, представниця організації. – Дуже допомогло те, що за роки роботи ми приймали багато іноземних журналістів, це посприяло у поширенні інформації про потреби України». За словами Євгенії, один з викликів для волонтерів стало те, що водії з інших країн з гуманітарними вантажами не хотіли заїжджати на територію України, тому доводилося організовувати і логістику, і перевірку, і підготовку документації. «Ми надаємо допомогу шелтерам не тільки на Закарпатті, але доставляємо і в зони бойових дій, де її теж дуже гостро потребують. Ще один напрямок – це підтримка лікувальних закладів: надаємо медикаменти Харківській, Запорізькій, Миколаївській областям. Запит від лікарень сягає не менше 300 тис. грн одночасно. Якщо отримуємо допоміжні реабілітаційні засоби, відсилаємо туди, де потрібно як пораненим, так і цивільним. Не забуваємо і про лікарні нашої області, які повинні забезпечити якісними медичними послугами осіб, які прибувають».

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне