120215
18:48 26.102021

У якому стані культурна інфраструктура Закарпаття: аналітика та інфографіка

Життя 2033

У рамках проєкту «Молодь у культурі, культура для молоді: потенціал закарпатських сіл», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду Закарпатським регіональним центром соціально-економічних та гуманітарних досліджень НАН України, досліджувалася культурна інфраструктура на сільських територіях Закарпатської області (бібліотеки, музеї, театри, мистецькі колективи, кінотеатри, будинки культури, тощо) та стан її фінансування.

Дослідження виявило, що на 578 сіл припадає 422 будинки культури та 409 бібліотек, відповідно – 73% сільських населених пунктів Закарпатської області забезпечені закладами культури. Однак, як зазначає дослідниця проєкту Інна Михайлюк, при цьому не всі з наявних закладів надають культурні послуги через відсутність працівників або аварійний стан закладів  (близько 35% об’єктів культурної інфраструктури потребують реконструкції та ремонту). При цьому питання технічного стану даних об’єктів досить суб’єктивне, оскільки навіть якщо стан закладів задовільний, то по факту там дуже потрібна модернізація та переобладнання вже під сучасні потреби молоді: капітальний ремонт, заміна старих меблів, сучасна музична техніка.

Щодо бібліотек, то лише у 60% сіл області вони наявні. Наразі бібліотечна справа зазнає інноваційних змін лише у містах, де проводяться зустрічі з письменниками, творчі вечори, виступи музичних колективів, квести, презентації та перформанси. Тож невдовзі можна сподіватися на запровадження сучасних змін і у сільських бібліотеках.

Однак останнім часом спостерігається активізація молодіжних рухів. Створюються молодіжні простори (хаби), засновуються молодіжні ради. Наразі у області вже створено 12 молодіжних хабів, які об’єднують прогресивну активну молодь, проводять навчальні тренінги,  освітньо-культурні заходи, майстер-класи із творчими людьми, залучають молодь до громадського життя громади, розвивають патріотичний рух,  впроваджують  екологічні ініціативи, сприяють популяризації здорового способу життя, волонтерства, молодіжному підприємництву. Їх напрями роботи формуються відповідно до потреб та інтересів молодих людей конкретного населеного пункту. Такі молодіжні осередки вже створені у Тячеві, Іршаві, Перечині, Виноградові, Батьові, Довгому, Рахові, Солотвині, Оноківцях, Вільхівцях, Ясінях, Дубовому та ін.

Реформа децентралізації відкриває нові можливості та завдання для територіальних громад: формувати стратегії свого розвитку, оцінювати свій потенціал, вивчати потреби населення та розвивати свою соціально-культурну інфраструктуру. Деякі з громад вже активно залучають молодь до соціально-культурного життя громади, підтримують ініціативи молоді, виграють проекти та гранти. При цьому після створення територіальних громад одним з інструментів реформування культурної сфери є формування певних поліфункціональних закладів – Центрів культурних послуг. Такі установи створені у 13 громадах Закарпатської області.

Однак з отриманням у цьому році великої кількості нових для територіальних громад повноважень наразі розвитку культурної інфраструктури приділяється недостатньо уваги. У представників органів місцевого самоврядування значної кількості територіальних громад немає чіткого розуміння, яких саме об’єктів культурної інфраструктури не вистачає у населених пунктах та у яких напрямах їм розвивати культурну інфраструктуру.

Щодо фінансування закладів культури, то з обласного бюджету протягом останніх років на сферу культури та мистецтва спрямовувалось близько 5% видатків, з інших місцевих бюджетів області – тільки 2%.

За словами аналітикині проєкту Юлії Траньович, у структурі видатків на культуру та мистецтво у зведеному бюджеті області найбільша частка припадає на фінансування бібліотек (26–31%) та будинків культури, клубів (26–29%).

За економічною класифікацією більша частина коштів закладами культури спрямовується на виплату заробітної плати та оплату комунальних послуг. Частка видатків на оплату праці у сфері культури коливається близько 60%, а в 2020 році зросла до 67%. Попри це середній рівень оплати праці у сфері культури станом на початок 2021 року в області є на 15% нижчим від середньомісячної заробітної плати працівників всіх установ, що фінансуються з місцевих бюджетів.

З метою виявлення особливостей фінансування культурної сфери залежно від типу території було досліджено взаємозв’язки окремих показників видатків на культуру з одного боку, та часток сільського населення, населення, що проживає у гірських населених пунктах, обсягу доходів бюджетів громад – з іншого. Проведений аналіз показав, що все ж таки основним фактором фінансування культурно-мистецької сфери є дохідна частина бюджету, чим вона більша – тим більше йде і на фінансування культури та мистецтва, мистецьких шкіл. Також помітно, що на обсяг видатків на культурну сферу не має впливу кількість населення. Тобто чомусь обсяги фінансування культурно-мистецьких закладів не залежать від кількості населення, яку вони мають обслуговувати.

Важливим результатом також стало підтвердження досить високої залежності між видатками на мистецькі школи, культуру та мистецтво і часткою сільського населення громад. У більшій частині територіальних громад помітна закономірність, що чим більше сільського населення проживає в громаді, тим менші в неї обсяги видатків на культурно-мистецьку сферу.

Як бачимо, інфраструктура культурної сфери сіл Закарпатської області потребує нового підходу з урахуванням особливостей географії регіону, специфіки сільської місцевості, а основне – потреб їх жителів.

***

Проєкт «Молодь у культурі, культура для молоді: потенціал закарпатських сіл», який реалізовує Закарпатського регіонального центру СЕ і ГД НАН України за фінансової підтримки Українського культурного фонду, передбачає якісно нове для Закарпаття дослідження культурних потреб молоді у сільських громадах області, а також напрацювання практичних рекомендацій щодо її ефективного залучення до культурного життя в таких громадах.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 р. як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.

***

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне