26977
21:28 7.032017

Збережена історична та культурна спадщина – пріоритет європейського міста

Життя 4412

1_2454 — копия

Ужгород – старовинне європейське місто, яке народилося ще в IX ст.  Про його давню історію розповідають фортечні мури, незвичні будівлі, мости й арки, вулиці і площі. Навіть дерева, які ростуть тут, мають свій унікальний досвід народження, життя і старіння, вони ніби незримі вартові величного міста, що пам’ятають усіх його правителів і жителів.

Кожен куточок Ужгорода має свою історичну пам’ятку. Складається враження, що місто живе в якомусь особливому вимірі, непідвладному часові. Тож дуже важливо не порушити цю гармонію, а всіма силами оберігати  й удосконалювати її.

Чому не тільки важливо, а й вигідно відновлювати та зберігати історичне обличчя міста, розповіли під час круглого столу «Як заробляти на культурній спадщині». На захід були запрошені представники бізнесу, власники будівель в історичному центрі Ужгорода та орендарі, представники влади та місцева громада. Протягом кількох годин запрошені спікери з різних міст України ділилися своїм унікальним досвідом запровадження моди на збереження культурної спадщини у себе вдома та підказували, як  приваблювати значно більше туристів своєю історією та унікальним середовищем.

Вивіски, адаптовані під історичні фасади

Розпочали розмову з обласного центру Закарпаття. Громадський активіст Маріанна Собран, яка вже сьомий рік поспіль займається впорядкуванням історичного центру Ужгорода, показала в динаміці, як очищувалося місто від інформаційного сміття. Під час презентації вона продемонструвала світлини, починаючи з 2011 року, як домоглися прибирання рекламних щитів із підпірних стінок набережної біля пішохідного мосту, наскільки велетенськими, громіздкими і навіть вульгарними були деякі вивіски, як активно використовувалися плитка і пластик в оформленні магазинів. Бо ж кожен підприємець завжди керується бажанням насамперед затьмарити сусідів і побільше заробити.

«Оцінюючи те, що було 6–7 років тому, бачимо, що Ужгород таки змінюється до кращого, хоча дуже повільно й не настільки якісно, як нам би хотілося. Серед найбільших проблем залишається встановлення пластикових вікон та громіздких терас в історичній частині міста, вульгарних вивісок на кшталт секонд-хендів і різних мобільних операторів, – розповідає Маріанна Собран. – Дуже сподіваюся, що бодай центр міста ми цього року таки впорядкуємо з вивісками. Була пропозиція до міського голови окреслити на 2017-й історичний ареал у межах 7–9 вулиць, де можна було б за рік показово привести вивіски в порядок. Мабуть, неефективно ходити по всьому місту і вмовляти підприємців чи то штрафувати. Усе ж таки давайте візьмемо кілька вулиць і приведемо їх до ладу, щоб усі інші містяни і підприємці на периферії міста бачили, який відбувається процес і до чого ми взагалі йдемо. Маємо придивлятися до наших європейських сусідів, як там адаптують вивіски під історичні фасади».

Аби надати історичному центру естетичності, потрібно багато працювати. Влаштовувати різного формату зустрічі, обговорення з усіма зацікавленими сторонами, бізнесом, рекламними агенціями, дизайнерами, щоб вийти на конструктивне рішення. Насамперед треба показати правильні приклади містянам та представникам бізнесу. За словами фахівці з інших міст України, перш за все слід запровадити моду на збереження культурної спадщини.

Урбан-ініціативи Івано-Франківська

Історією та досвідом громадської ініціативи «Тепле місто», яка працює в Івано-Франківську, поділився її менеджер Василь Гошовський.

Кілька років тому команда ентузіастів вирішила зробити своє місто прогресивним і комфортним. Їм не подобалося те, що більшість відвідувачів сприймає Франківськ як маленьке провінційне місто.

Для просування змін місцеві бізнесмени й активні городяни об’єдналися навколо «Теплого міста» – концепції, яка передбачає перетворення Івано-Франківська на одне з найпрогресивніших міст України.

У рамках нового візуального стилю активісти почали розробляти «правильні вивіски», які відповідають правилам розміщення та не псують фасади будинків.

«Люди часто роблять погано, тому що не знають, як добре. Різні органи влади зазвичай чітко пояснюють, як і чому не можна, але складно доводять до відома, як правильно. Ми вирішили створювати «хороше», запропонувавши простий, зрозумілий звичайному підприємцеві гайдлайн із кольоровими прикладами, – розповідає Василь Гошовський. – Охочі почали до нас приходити самі: нікого ні в чому не доводиться переконувати. Найголовніше – це позитивний приклад. Тоді до вас звертатимуться навіть ті бізнесмени, які колись були абсолютно проти того, щоб змінювати свою вивіску на більш мінімалістичну».

За словами спікера, уже зараз у Франківську відкривають дедалі більше концептуальних ресторанчиків, почали активно розвивати велокультуру та дбати про чистоту.

«Якщо Ужгород порівняти з іншими містами України, то проблеми з вивісками є всюди: і в нас у Франківську, і в Одесі, і в Києві. Ужгороду потрібно трохи попрацювати над цим. Подивитися на близьку Угорщину, куди всі їздять. Перейняти від них досвід облаштування міського простору, упорядкування вивісок. У вас є всі шанси стати туристичним і дуже класним містом», – поділився Василь Гошовський.

Реконструкція міського простору: приклад Львова

Ні для кого не секрет, що в Україні зразком ідеального міського простору, містом, яке за рік відвідують мільйони туристів, є Львів. Тож з особливою цікавістю всі присутні на заході слухали розповідь керівника управління культурної спадщини Львівської міської ради Лілії Онищенко.

Жінка пригадала, що коли була студенткою, у радянські часи, їздила з друзями в Ужгород, і це було як за кордон – у країни Прибалтики. Настільки місто було європейським і неповторним.

«З історичної частини не можна творити музей, там має бути життя, розвиток, мусять поєднуватися і працювати багато чинників, адже історичний центр – це не лише унікальна архітектура, а й житло, транспорт, громадський простір, безпечне довкілля тощо. Для цього слід створити сприятливий клімат, потрібні зусилля, співпраця громади і влади. Зокрема влада мусить розпізнати, що потребують люди для доброго самопочуття в місті, а громада не має бути пасивною», – наголосила Лілія Онищенко.

Що стосується вивісок, то у Львові, аби вони відповідали визначеним нормам і не псували архітектуру, слідкує спеціально створене адміністративно-технічне комунальне підприємство, працівники якого кожну вивіску розглядають, погоджують, у разі встановлення невідповідної дають 15 днів на добровільний демонтаж, інакше прибирають із відповідними оплатою і штрафами.

«Часто представники різних брендів запевняють, що в них є свої кольори та формат, тому вони не можуть керуватися загальноприйнятими правилами. Тоді працівники управління культурної спадщини наголошують, що «у вас свій бренд, а Львів має свій». І так, я вважаю, повинно бути в кожному місті, – переконує Лілія Онищенко. – Потрібно займатися малими проектами, втілювати їх і з’єднувати поступово у великий пазл міського простору. Робити будинок за будинком, площу за площею, квартал за кварталом».

Тож будемо сподіватися, що обласний центр Закарпаття почерпнув для себе безліч нових ідей, тим паче, що 2017 рік в Ужгороді буде роком збереження й відновлення історичної та архітектурної спадщини. Адже наше місто має всі шанси стати дійсно європейським, де належно дбають, підтримують та оберігають свою унікальну історію й культуру.

Христина БІКЛЯН

 

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах