Чому на Закарпатті варто проводити екоакції

Започаткована свого часу мукачівцем Романом Жуком екологічна толока з прибирання Вільшанеського водосховища наразі продовжується його дружиною Оленою. Нещодавно активні краяни також очищали від різного непотребу береги найбільшої штучної водойми області. Волонтерський проект «Chysto.de» – найбільш відомий, але не єдиний у області. І це добре, адже чисто має бути всюди, де торкається людська нога.

Утім, на жаль, ліси, озера, річки і далі засмічуються. Вздовж доріг та водойм з’являються все нові й нові несанкціоновані звалища. Що з цим робити? Чому нам варто брати приклад із німців? Чому прибирати потрібно всюди? Про це – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Змінюватися мають усі

Ірина Мороз родом із Донеччини. Утім із початку повномасштабного вторгнення мешкає на Закарпатті. Вона є екологинею і зізнається, що була неприємно вражена, побачивши в горах… гори… зі сміття…

«Я зараз проживаю на Тячівщині. Край – благословенний, із унікальною природою. Вражаючі краєвиди зачаровують… Таку красу мало де можна взагалі побачити. Утім засмучує, що коли йдеш лісовою стежкою, насолоджуєшся ароматами дерев та квітів, зненацька починає «бити» у ніс сморід викинутої тушки домашньої тварини, що пливеш у річці і можеш побачити поруч втоплених кошенят… що вздовж берегів кучугури пляшок, одноразових тарілок, стаканів, виведеної з ладу побутової техніки… навіть будівельних матеріалів. Із цим потрібно щось робити! Треба змінювати свідомість людей», – каже «Карпатському об’єктиву» фахівчиня.

За її словами, одних закарпатців потрібно вчити не смітити, цивілізовано поводитися із відходами, а інших, влаштовувати екологічні акції саме серед молоді, якій творити майбутнє свого рідного краю.

«Із одного боку, до людей усіма можливими шляхами необхідно доносити, що смітять вони у своїй власній хаті, адже туди, де були на пікніку, колись захочуть знову повернутись… а там – бруд. Вони мають знати, що не можна виносити і викидати непотріб на природі, для цього є спеціальні служби, які забирають відходи. У той же час, місцеві чиновники в першу чергу мають подбати про чистоту довкілля, якщо потрібно, разом із правоохоронними органами притягати порушників до відповідальності. Але в той же час вони мають забезпечити вивезення сміття зі свого населеного пункту на централізованому рівні і за доступною для громади ціною. Загалом, змінюватися мають усі… Проте я б порадила основний акцент робити на молоді. Саме вони можуть стати рушійною силою для кардинальної трансформації суспільства. Саме школярів потрібно долучати до різних толок, говорити їм про важливість чистоти довкілля, аби виростало нове свідоме покоління екоборців, тих, хто не просто сам буде дотримуватися порядку довкола себе, але й не дозволить іншим порушувати гармонію з природою», – каже вона.

Свідомість потрібно міняти поступово

Марія Мотиль із Хуста вже 15 років мешкає в Німеччині. Щороку буває вдома і щоразу долучається до прибирання довкілля. Робить це разом із родиною, бо переконана, що жити у бруді – це не поважати себе.

«Я не вважаю себе екоактивісткою, не належу до жодних спільнот, просто не можу мовчки спостерігати, як мою рідну землю вкривають кілометри сміття. Мені боляче, що в наших людей часто споживацьке ставлення до природи, що вони кидають бруд у той колодязь, із якого самі ж черпають воду. А чи думає хтось при цьому, скільки лиха птахам і тваринам завдає така безгосподарність! Зараз в Україні війна і людям трохи не до екології, але ж про неї забувати також не можна! Тим більше, у мирному спокійному Закарпатті», – запевняє жінка.

На її думку, добрі справи доводиться робити дуже поступово, маленькими кроками, адже швидко щось змінити у нашому краї важко.

«Люди так звикли. І це – дуже прикро! Накопичилися відходи – склав у мішок і викинув у річку. Особливо це має місце в селах. Зробив у будинку ремонт – заплатив конюху і він згріб весь мотлох, завантажив на підводу та відвіз до лісу. Не на звалище, а саме у безлюдні місця… Насправді це – трагедія! У Німеччині б таке оперативно вистежили і притягнули до відповідальності всіх причетних! Штраф може бути декілька тисяч євро, навіть реальне ув’язнення за шкоду довкіллю. Просто за викинуту не там банку з-під фарби німці штрафують на 80 євро. А якщо б це був, як на Закарпатті, старий холодильник, що вийшов із ладу і опинився на смітнику – це було б 2500 євро… У декілька разів дорожче, ніж купити новий! Зламаний залишений абиде велосипед може каратися штрафом до 200 євро, а автозапчастини – 1500. Гадаю, це хороші закони і такі повинні діяти й у нас! Легковажного ставлення до природи допускати не можна, люди самі не усвідомлюють, що отруюють власне життя! Той же пластик! У нього фантастично великий період розкладання! Целофан, батарейки – так само! Треба пам’ятати, що ми використовуємо ресурси, не замислюємося над їхнім відновленням! При цьому маємо бути довкіллю за них вдячними, а не карати природу недолугою поведінкою!», – наголошує пані Марія.

Поводитися з довкіллям як варвар не має ніхто

Дарина Капцош із Мукачева – волонтерка. Зізнається, що залюбки долучається до різних екоакцій, що проходять на території області.

«На жаль, у нас нерідко до екоактивістів у спільноти ставлення, ніби до людей, які зобов’язані прибирати за кимось та висаджувати дерева. Насправді питання в тому, що це має робити абсолютно кожна людина! Але громаду потрібно підштовхувати до дій, брати на себе комусь відповідальність за те, щоб об’єднати довкола себе всіх, хто має час та змогу у певний час долучитися до хорошої події. Із іншого боку, поводитися як варвар із довкіллям не має ніхто. Знаково, що нерідко до акцій, які проводяться на Закарпатті, долучаються іноземці, передусім угорці, словаки, румуни та чехи. Це мотивує й наших земляків і з року в рік бажаючих прибрати якусь територію стає все більше і більше», – зазначає дівчина.

Толоки проводити закарпатка радить не лише навесні, а практично цілий рік, коли дозволяють погодні умови.

«Проведення екологічних акцій з прибирання довкілля має безліч важливих переваг. Передусім – це очищення природного середовища від непотребу, що допомагає зберегти не лише природу у чистоті, але й деякі види диких тварин, рослини і навіть цілі екосистеми, які можуть таким чином розвиватися і функціонувати без перешкод. Чисті річки, озера та потічки важливі для збереження водних екосистем і забезпечення здоров’я наших краян. Прибирання берегів і самих водойм допомагає запобігти забрудненню води та врятувати риб і птахів, які ними харчуються. Крім того, покращується якість повітря. Збираючи сміття і правильно його утилізуючи, у атмосферу не потрапляють шкідливі речовини від його спалювання. Тут, звичайно, керівництву краю варто б подбати про сміттєпереробні заводи та полігони, які наразі, на жаль, переповнені у всіх містах Закарпаття. Варто не забувати й те, що сміття у природі може стати джерелом харчів для диких тварин, які можуть з’їсти пластикові предмети або отруйні речовини. Прибирання допомагає запобігти цьому та зменшити негативний вплив на здоров’я не лише лісових мешканців, але й людей. Акції з прибирання довкілля також, що дуже важливо, демонструють важливість збереження природи та формують відповідальне ставлення у суспільства до навколишнього середовища», – каже Дарина.

Загалом зробити наш край чистим декілька людей не можуть, для цього потрібні неабиякі зусилля усіх громад і розуміння того, що декілька екотолок проблему не вирішать. А довкілля має бути чистим хоча б тому, що в ньому доведеться жити не лише нам, але й нашим дітям.

Марина АЛДОН