Золото під ногами: чому не можна спалювати опале листя?

Опубліковано: | Переглядів: 429
  • Поділіться із друзями:

Осінь на Закарпатті асоціюється не тільки із різноманіттям фарб листя, але й із запахом диму, який ми пам’ятаємо з дитинства. Утім приємного у цих спогадах мало. Паленим повітрям важко дихати, а загазованість досягає критичної межі.

Екологи та лікарі б’ють на сполох. Адже листя втягує в себе різні хімічні сполуки і разом із димом у повітря потрапляють канцерогени, чадний газ і важкі метали, що можуть викликати онкологічні захворювання. Окрім того, це призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, а також зникнення певних видів тварин.

Законодавство України забороняє палити листя. Проте розмір штрафу за таке порушення занадто малий, тому люди, особливо в селах, продовжують масово його палити.

У чому шкода?

Для двірників осінь – одна із найгарячіших пір року. Роботи у них – непочатий край. Із вулиць, пагорбів та галявин двірники згрібають опале листя і формують із нього величезні купи. Далі його забирає обслуговуюча організація, яка займається вивозом сміття.

Утім на власних присадибних ділянках люди часто вирішують все-таки спалювати – бур’яни з городу, старі гілки, а з ними і листя.

– Так робили ще мої бабусі та дідусі. І мене навчили. Я не думаю, що від цього дуже велика шкода. Єдине – дим. Але він швидко розсіюється, – розповідає ужгородець Андрій Копитчак. – Про штрафи я не чув. Та й не дуже розумію – за що. За те, що сам прибрав свою приватну територію? Мої сусіди не проти, та й вони самі спалюють листя.

Тож чоловік вважає, що великої шкоди довкіллю не завдає. Утім лікарі та екологи думають інакше.

Фахівці з Держпродспоживслужби стверджують, що часто люди не надають ваги цьому питанню, а варто було б. Адже тліюче листя виділяє чадний газ, який блокує постачання кисню до тканин організму.

Також при спалюванні виділяється бензопірен, що може викликати у людини рак. Із димом у повітря виходять діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

За словами голови ГО «Всеукраїнська організація Зелений Фонд» Максима Фролова, при спалюванні 1 тонни листя виробляється 9 кілограмів шкідливих речовин. На поверхні листя скупчуються вегетативні речовини, які при горінні перетворюються на шкідливі. І все це потрапляє на нашу шкіру та в легені.

За словами лікарів, таке спалювання виділяє отруйні гази, може бути джерелом алергії та впливає на імунну систему. В першу чергу, страждають люди похилого віку, діти та вагітні жінки. При згорянні виділяється вуглекислий газ та оксид азоту. Це може викликати бронхоспазми, алергію, кашель, задуху.

Цікавим є те, що дим від такого багаття має у 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння.

Спалення призводить ще й до забруднення атмосфери, води та ґрунту. Небезпека полягає і в тому, що це може перерости у неконтрольоване горіння. Міністерство екології та природних ресурсів попереджає, що такі дії призводять також до зникнення певних видів тварин та загибелі комах.

У землі від диму задихаються гризуни. Часто не встигають втекти зайці, згорають пташині гнізда.

Зазвичай разом із листям горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, одного поліетиленового пакету в повітря викидається близько 70 різних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. При горінні гуми утворюється канцерогенна сажа.

Закон забороняє

За законом України в населених пунктах відкрите спалювання листя заборонене. Стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків накладається штраф у розмірі від 170 до 340 гривень. А стаття 82 застерігає, що за порушення правил зберігання, розміщення, утилізації та використання відходів штраф сягає 1700 гривень.

Конституція України гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, а отже – кожен має законне право боротися з цим явищем.

Чиновники закликають: якщо ви страждаєте від диму – не бійтеся скаржитися у поліцію чи до місцевої влади. Навіть якщо це ваш сусід.

Та разом з тим штрафів за спалювання сухого листя ніхто не боїться. Бо ж хто чув, щоб за це штрафували?

У Мукачеві із порушниками борються муніципальні інспектори. Кажуть, щодня виїжджають на виклики і самостійно патрулюють вулиці. Утім адмінпротокол часто скласти не вдається. За словами інспекторів, громадяни просто не відчиняють їм двері.

Про заборону спалювання сухого листя нагадують і працівники Ужгородської міської ради, які спільно з УДСНС України у Закарпатській області та Держекоінспекції перевірятимуть, чи не спалюють листя, гілки. Порушників штрафуватимуть.

Розумна альтернатива

Безпечна та корисна альтернатива спалюванню – компостування. Цей метод є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю. Компост із харчових відходів та дворового сміття на задньому дворі може значно зменшити необхідність утилізації таких відходів місцевими органами влади та зменшити кількість сміття, що викидається на сміттєзвалище.

Для цього не треба особливих знань або зусиль. Потрібен спеціальний резервуар або просто яма, куди можна помістити листя і помірно його зволожувати. Потім цим добривом можна удобрити ґрунт.

Ужгородка Анна Ісакевич виготовляє компост з опалого листя вже кілька років. Каже, кращого добрива і не придумаєш.

– Компост може стати у великій нагоді на вашому подвір’ї та у господарстві, – розповідає жінка. – Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення грунту і підвищення його родючості. Він покращить стан грунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію ґрунту. Тому завжди усе листя із моєї приватної ділянки я компостую. А вже цим добривом підживлюю рослини у своєму саду. Особливо його полюбляють мої екзоти – хурма та ківі.

Тож пані Анна вважає, що природно – листя компостувати. Це справжнє золото під ногами. Тоді від цього виграють усі. А ось спалювання – це далеко не природний процес, як багато хто вважає і, окрім шкоди людям і довкіллю, нічого не приносить.

До прикладу, в Європі визнають, що опале листя – справжнє золото під ногами, адже з нього «роблять гроші». В деяких європейських країнах листя перевозять на спеціалізовані заводи, де воно за допомогою стиснення перетворюється на поліна, брикети для отримання газу, які цілком придатні для спалювання в камінах. У деяких країнах зібране листя просто утилізують на полігонах твердих побутових відходів, переорюючи листя з ґрунтом, або спалюють на сміттєспалювальних заводах, обладнаних комплексною системою очистки диму. А от у нас поки що у цьому питанні – прогалина. Що ж, можливо з часом і Україна навчиться з розумом підходити до цього питання.

Христина БІКЛЯН

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Анонси подій

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події