Об’єднання прикордонних органів місцевого самоврядування Закарпаття провело свою чергову конференцію

У п’ятницю, 14 вересня, у селі Велика Добронь, що на Ужгородщині, провели чергову конференцію Об’єднання прикордонних органів місцевого самоврядування Закарпаття. Темою зустрічі стали децентралізаційні та освітні зміни, які впливають на життя органів місцевого самоврядування.

Голова Об’єднання й водночас мер Берегова Золтан Бабяк розповів, що ця конференція потрібна в першу чергу для аналізу виконаної роботи та окреслення планів на майбутнє.

«Ми маємо з’ясувати, які проблеми залишилися, що можна зробити для їхнього розв’язання та з чим потрібно рахуватися в майбутньому. Нам треба вирішити багато практичних та адміністративних питань, але я вірю, що спільними зусиллями ми знайдемо оптимальний варіант», – наголосив пан Золтан і передав слово наступному учаснику конференції.

Йожеф Бугайла, Генеральний консул Угорщини в місті Ужгороді, щиро привітав присутніх та зауважив, що вересень знаменує собою не лише початок навчального року для школярів, студентів і викладачів, а й старт плідної роботи для керівників органів місцевого самоврядування.

«Сьогодні на порядок денний винесені вкрай актуальні питання, які варто обговорити, з’ясувати спірні моменти та почерпнути для себе щось нове. Україна наразі стоїть на порозі змін, і чим більше корисної інформації ми матимемо, тим краще справимося з ними», – додав Генеральний консул.

Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської обласної ради, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС», поінформував присутніх про хід, очікування та успіхи децентралізації.

«Децентралізація становить спільний інтерес для всіх українців, зокрема й закарпатців. Коли цю реформу схвалили, ми її одноголосно підтримали. Однак передачу певних повноважень від центральних органів влади місцевим органам самоврядування почали шляхом створення ОТГ (об’єднаних територіальних громад). Хоча ці дві речі не одне й теж, адже децентралізація передбачає вирішення питань на місцях, у раді конкретного населеного пункту. Поряд з цим обов’язковим елементом є також повна передача фінансування, тобто село саме має розпоряджатися своїми коштами, так само й місто – без цього вирішення проблемного питання неможливе», – констатував Йосип Борто.

Заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС» зауважив, що адміністративно-територіальна реформа не є обов’язковим елементом децентралізації, але, як показує світовий досвід, має йти паралельно з децентралізційними процесами. Пан Йосип розповів, що наразі в Україні створено понад 800 ОТГ, 3700 органів місцевого самоврядування об’єдналися, 7 млн людей є членами громад. Так, на 1/3 території України цей процес пройшов успішно. Однак на Закарпатті вдалося створити тільки 6 ОТГ, які нараховують 70 тисяч жителів та 38 населених пунктів. «З цифр ми бачимо, що процес створення ОТГ у нас відбувається в п’ять разів повільніше, ніж на решті території України», – зауважив Йосип Борто.

Не оминув він і питання освітньої реформи, яке протягом останнього року постійно давало привід для хвилювання угорській громаді краю.

«Незважаючи на всі утиски, з 18 тисяч першокласників Закарпаття дві тисячі обрали саме угорськомoвні школи. Це показує зацікавленість та попит на навчання цією мовою. Багато закладів обирають угорську як другу мову навчального процесу та навіть організовують відповідні курси з її вивчення. Важливим моментом освітньої реформи стало збільшення повноважень директорів шкіл в адміністративній та фінансовій частині керування навчальними закладами. Це означає певну автономію, що супроводжується набагато більшою відповідальністю», – зазначив Йосип Борто й додав, що Закарпаття стало єдиною областю України, де не закрили жодного навчального закладу.

Іштван Буйдошо, працівник Благодійного фонду «Егана Еде», розповів присутнім про роботу організації та успіхи з часу її створення.

«Програма економічного розвитку Закарпаття заснована 2016 року й має на меті зміцнення існуючих підприємств, надання стимулу для створення нових. Пріоритетом фонду є покращення життя угорськомовного населення Закарпаття, збереження його на рідній землі та розвиток економіки регіону», – констатував пан Іштван.

Зауважимо, що підприємці мали можливість подати заявки на декілька напрямів фінансування, серед яких розвиток бізнесу, сільське господарство та туризм. Багато хто обрав напрям сільського господарства, скористався шансом і придбав потрібну техніку для обробки полів та ведення фермерського господарства.

Після виступів фахівців учасники конференції мали змогу порушити питання, які турбують їх, та почути думку членів Об’єднання прикордонних органів місцевого самоврядування Закарпаття щодо їхнього вирішення.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ