Країни Карпатського єврорегіону розробляють план мобільності

В Ужгороді за ініціативи керівництва Саболч-Сатмар-Березької області (Угорщина) відбулася онлайн-зустріч «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» (МОВІ). Під час заходу за участі експертів з Угорщини Словаччини, Румунії та України обговорили найважливіші питання та виклики регіонального розвитку прикордонних регіонів, зокрема, транспортного сполучення у Карпатському єврорегіоні.

У рамках проекту напрацьовано Спільний план Мобільності прикордонних регіонів, який синхронізуватиме регіональні плани кожного прикордонного регіону в сфері транспортної та прикордонної інфраструктури, розвитку міжнародних транспортних коридорів, залізничного сполучення, міжнародного авіаційного сполучення.

Наталія Носа, координаторка проекту, представниця Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» розповіла, що на цьому етапі реалізації проекту Україна спільно з міжнародними партнерами визначає локації, які мають перспективу для розвитку. Також наразі триває розробка техніко-економічних обґрунтувань для роботи над визначеними напрямками та локаціями. Плани проекту охоплюють і автомобільні магістралі, і залізничницю, також піднімаються питання розвитку малої та великої авіації та навіть роботи українсько-угорського річкового порту.

Під час онлайн-зустрічі були обговорені конкретні локації, які будуть спільно розроблятися Словаччиною, Угорщиною та Україною. Румунія локації поки не визначила.

Наразі для розробки техніко-економічних обґрунтувань запропоновані такі локації:

• у Словаччині – Матьовське Войковце – Павлово (ділянка автомобільної дороги), Міхаловце – Вишнє Нємецьке (ділянка велосипедної доріжки);
• в Угорщині – Берегдароц (ділянка автомобільної дороги М3, що веде до українського кордону), Тисабеч – Вилок (ділянка велосипедної доріжки);
• в Україні – ділянка з’єднання автомагістралі Кошице – Мукачево в районі пункту пропуску Загор (Словаччина) – Сторожниця (Україна), ділянка автомобільної дороги Уліч – Забрідь (Словаччина) та ділянка автомобільної дороги у напрямку угорського кордону Велика Паладь (Україна) – Мала Паладь (Угорщина).

«Ми залучили до участі досвідчених експертів, які мають напрацювання щодо планування територій, розвитку транспортних мереж, малої та великої авіації, залізничного транспорту, які мають онлайн-зустрічі, дискусії з українськими експертами. Також до нас долучилися і експерти, які займаються стратегічним плануванням. Спостерігаємо надзвичайно цікавий процес дискусії щодо того, які саме локації мають бути розвинені, як конкретно маємо проводити планування розвитку цих, проводити розробку техніко-економічних обґрунтувань та інше. Важливо, щоб ця діяльність була збалансована по обидві сторони кордону», – зазначила у коментарі журналістам Наталія Носа.

Вона також підкреслила важливість продовження обговорення питання розвитку транспортних мереж із екологами, адже, за словами Наталії Носи, проекти розвитку не повинні наносити шкоди довкіллю: «Ми мали зустріч із представниками ГО «Екосфера», які говорили про нормативні документи, які потрібно враховувати в роботі. Зараз до дискусії долучилася – Державна екологічна інспекція. Бачимо інтерес до цього проекту як державних, так і приватних структур. Можливо, саме в цьому проекті буде досягнута хороша співпраця між громадськістю, органами влади та бізнесом, який хоче вкладати кошти в розвиток», – каже Наталія Носа.

Олег Лукша, керівник Офісу реформ у Закарпатській області, експерт Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України наголосив на необхідності повернення Закарпаттю статусу центральної української області в рамках Карпатського єврорегіону:

«Не секрет, що після отримання Україною незалежності конкурентні нам регіони і централізація відповідних структур перенаправили багато вантажопотоків через Львівську область, а не через Закарпаття. Знаємо про цю проблему, багато разів обласна влада опиралася цим процесам. До прикладу, зараз через Чоп і Закарпаття загалом проходить в десятки менше залізничних вантажів, ніж було за часів Радянського Союзу. Залізничні перевезення набагато дешевші, але потоки пере направлені і ми це відчуваємо і на скороченні робочих місць, і на занедбаній залізничній інфраструктурі», – каже Олег Лукша.

Експерт наводить приклади проблем, що стосуються транспорту, які необхідно вирішити для успішного розвитку Закарпаття в цій сфері: перевантажувальна станція у Батьові (створено близько 20 колій, які наразі простоюють), стосовно якої обговорюється можливість створення нового індустріального транспортно-логістичного центру; ділянка залізниці між Раховом і Тересвою, яка проходить через територію Румунії та, за умови відновлення роботи якої, Закарпаття могло б замкнути коло залізничних і туристичних перевезень взагалі Карпатському регіоні; сполучення між містами-побратимами Чоп (Україна), Загонь (Угорщина), Чіерна-над-Тисою (Словаччина), які розташовані дуже близько один до одного та розділені Тисою і кордоном.

Олег Лукша розповів також про плани словацької сторони щодо покращення сполучення між Ужгородом та Кошице: «Є залізничне сполучення між Мукачевом і Кошице. Зараз словацькі колеги працюють над розвитком сполучення Ужгород – Кошице, де є набагато коротша відстань через Павлово і Матьовце. Це дуже вадливо для Закарпаття», – каже експерт. – Якби ці можливості запрацювали на повну потужність, вони би змінили і доходи в бюджет, і відвідуваність Закарпаття туристами загалом. Настав час відновити місію і функцію Закарпаття як транспортної території в усіх видах сполучення».

Експерт підкреслює важливість повернення Закарпаттю статусу центральної області у рамках Карпатського єврорегіону: «Найближчим часом громадськість буде піднімати питання про повернення Закарпаттю функції і статусу центрального регіону України у Карпатському єврорегіоні. Свого часу ця місія була передана Львівській області. Треба повернути це. Бо Закарпаття було одним із ініціаторів Карпатського єврорегоіну як асоціації прикордонних регіонів. Навіть географічно Закарпаття є центральним серед українських карпатських областей, я вже не кажу про чотири кордони», – зазначає Олег Лукша.