https://rx.ua
109185
09:30 31.122020

2020-й – рік, який ми ніколи не забудемо

Життя 1933

2020-й нарешті добігає кінця. Це був унікальний в історії людства рік, про який ми колись будемо читати в книжках: надзвичайно насичений та важкий, сповнений злетів і падінь. Сталося дуже багато переломних та несподіваних подій. Але головна тема року – звісно, коронавірус. Він паралізував звичний хід подій у світі, підірвав світову економіку, медицину та кожну сферу життя.

Головні слова року

За версією американського словника Merriam-Webster, словом 2020 року стала «пандемія» (pandemic).

«Іноді одне слово визначає епоху, і логічно, що в цей винятковий – і виключно важкий – рік одне слово відразу вийшло на перший план, коли ми аналізували дані… Ґрунтуючись на статистичному аналізі слів, які дуже часто шукають у нашому онлайн-словнику… словом року Merriam-Webster за 2020-й є pandemic (пандемія, пандемічний) », – ідеться на сайті словника.

Як зазначається, перше різке зростання пошукових запитів цього слова відбулося 3 лютого, причому частіше його стали шукати ще 20 січня, коли в США був зафіксований перший випадок зараження COVID-19.

На початку березня це слово шукали в середньому на 4000% частіше порівняно з 2019 роком. Нагадаємо, що Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірус пандемією.

Утім видавці тлумачних словників англійської мови Collins English Dictionary назвали словом 2020 року «локдаун». На вебсайтах, у книжках, газетах, а також на телебаченні та радіо його використання збільшилося на 6000%.

У Collins пояснюють, що слово походить із тюремної лексики. Локдаун – це коли ув’язнених не випускають із камер за порушення. Але у 2020 році значення цього слова змінилося.

«У свідомості більшості людей локдаун – це захід для охорони здоров’я», – передає пресслужба.

До топ-10 року також потрапили слова, пов’язані з пандемією. Це «коронавірус», «соціальне дистанціювання», «самоізоляція», а також «безстрокова відпустка» (furlough) та «ключовий працівник» – ідеться про лікарів, медсестер, поштарів та інших працівників критично важливих служб.

Аксесуар року

Через пандемію коронавірусу захисна маска стала головним аксесуаром 2020 року. Вона відіграє нині дуже важливу, мало не першочергову роль у боротьбі за життя, стримуючи поширення COVID-19. Через попит асортимент масок значно розширився: від звичайних хірургічних до високотехнологічних і прикрашених стразами та діамантами.

Науковці світу стверджують, що маска здатна вберегти від коронавірусу. Звичайна медична має рівень фільтрації 89%, захищає на вдих і видих. Використовувати її потрібно від 3 до 8 годин і тільки один раз. Не менш ефективними виявилися й тканинні маски. І чим щільніші, тим краще. Утім вони потребують санобробки, наприклад кип’ятіння.

Не обійшлося й без креативу. Менше ніж за рік маски перетворилися на засіб самовираження та технологічних досліджень. Їх прикрашають мереживом, стразами, пір’ям, світлодіодами й коштовним камінням.

Найдорожчу маску виготовили в Ізраїлі на замовлення громадянина США.

Зроблена вона із золота та діамантів, а також фільтра найвищого захисту. Її ціна – 1,5 мільйона доларів.

Через те, що медичні маски стали джерелом забруднення навколишнього середовища, з’явилися й екологічні ініціативи. Наприклад, у Йорданії маски виготовляють зі шкірки баклажанів, а у Франції – з конопель та кукурудзи. Захисні властивості – під питанням. Зате в біорозкладності можна не сумніватися.

Є на ринку вже й розумні маски. У Японії представили таку, що підключається до Інтернету. Вона може передавати повідомлення, підсилювати голос та перекладати з японської на 8 мов.

Тож, як стверджують у Всесвітній організації охорони здоров’я, будь-яка захисна маска – це краще, ніж киснева.

Загадка 2020

Науковці досі дискутують, звідки взявся коронавірус і що це було: природна мутація чи вірус, виведений у лабораторіях.

Спочатку офіційні структури Китаю, схоже, намагалися приховати факти, які стосуються виникнення SARS-CoV-2. Джерело походження цього вірусу досі однозначно не встановлене. Найбільш імовірною версією є такий інфекційний ланцюг: коронавірус спочатку перескочив від кажана до проміжного господаря, яким міг бути, наприклад, єнот, а вже потім до людини. Так розпочалася пандемія, котра триває досі.

Всесвітня організація охорони здоров’я 16 грудня повідомила, що наступного місяця направить у китайський Ухань групу міжнародних експертів, щоб розслідувати походження коронавірусу.

Саме вони мають або спростувати теорію про те, що коронавірус може мати штучне походження і його могли розробити в лабораторіях, або заперечити цю версію і встановити джерело виникнення SARS-CoV-2.

«Подорожі» року

Після Китаю, звідки й почалася пандемія коронавірусу, другою гарячою зоною та епіцентром розповсюдження стала Європа. Переповнені лікарні, рекордна смертність, локдауни та сподівання на колективний імунітет. Навантаження на медичну галузь не витримала жодна із найрозвиненіших медичних систем країн.

Пригадаємо, що відбувалося в Італії навесні. Медики були не готові до такої кількості інфікованих. Ломбардію називали другим Уханем, оскільки ситуація вийшла з-під контролю. Померлих не встигали вивозити з лікарень. По суті, тільки жорсткий локдаун урятував країну.

19 березня 2020 року Італія вийшла на перше місце у світі за кількістю загиблих від коронавірусу – понад 800 жертв. Залишатиметься вона в антирейтингу понад 18 днів.

Німеччина стала однією з країн з найнижчою смертністю в Європі. Пов’язують це зокрема із вчасним тестуванням та ізоляцією всіх, у кого були хоча б найменші симптоми. І звісно ж, з однією із найкращих медичних систем у світі.

А ось Швеція пішла іншим шляхом. Влада країни заявила, що не буде впроваджувати повний локдаун, а коронавірус люди переможуть за допомогою колективного імунітету. Щоправда, такий неординарний підхід виявився не дуже ефективним. Смерть від коронавірусу в Швеції на початку грудня 2020 року перетнула межу в 7 тисяч. Це при тому, що в сусідніх країнах: Данії, Фінляндії та Норвегії – на цей час зафіксували менше 1 тисячі померлих.

Відмінником у боротьбі з COVID-19 стала Чехія. Країна кілька разів запроваджувала вчасні жорсткі локдауни, які допомогли знизити великі навантаження на медичну систему.

Загалом за весь час пандемії у світі захворіло майже 80 мільйонів людей, понад 1,7 мільйона померло. Китайський коронавірус активно «подорожував» планетою і дістався майже в кожну точку світу, навіть Антарктиду, де на COVID-19 захворіли полярники.

«Зашквари» 2020-го

Хоча перший пацієнт, який заразився коронавірусом в Україні був у Чернівцях, про COVID-19 у нашій державі заговорили в контексті зовсім іншого населеного пункту. І це були Нові Санжари.

У лютому 2020 року невеличке селище на Полтавщині стало героєм заголовків, телевізійних новин і мемів. Кадри з розлюченими місцевими жителями, які кидалися на автобуси з українцями, які повернулися з китайського міста Ухань, облетіли весь світ. Саме в місцевому санаторії евакуйовані проходили обсервацію. У той час місцеві мешканці палили шини, зносили паркани та влаштовували сутички з поліцією.

Тоді за інцидентом у Нових Санжарах стежила вся світова спільнота.

«Напад на евакуйованих українських громадян у Полтаві не повинен мати місця в сьогоденній Україні. Ці чоловіки й жінки вже пройшли через травматичний період затяжної ізоляції і заслуговують на повагу гідності та безпечне повернення до України», – сказано в заяві ООН.

Також там ідеться про те, що ООН засуджує насильство і закликає уряд вжити всіх необхідних заходів задля безпеки всіх, кого торкнулася ця ситуація.

І поки одні засуджували нечуйність місцевих мешканців, інші обговорювали, хто винен у спалаху паніки: уряд, який до останнього приховував, куди саме повезуть евакуйованих, медіа чи всі разом.

Загалом в Україні з початку пандемії захворів уже понад мільйон осіб, понад 17 тисяч померло. Утім це дуже відносна статистика, яка, швидше за все, не відображає реальної картини із COVID-19. Адже безліч людей перехворіли, навіть не роблячи тестування.

Також в Україні від коронавірусу померло понад 300 медиків, але компенсацію отримали тільки 53 сім’ї загиблих. Усе через бюрократію.

Наразі український уряд не перестає випробовувати вітчизняних медпрацівників, а ще гарячково шукає можливості зупинити стрімке поширення коронавірусної хвороби. Утім усе марно – медична система тріщить по швах.

Експерти різко критикують дії влади. Адже в той час, коли країна мала б готуватися до другої хвилі коронавірусу й думати про медицину, президент та його команда розгортали проєкт «Велике будівництво». Безперечно, дороги в Україні залишають бажати кращого, але чи варто було в цей непростий період робити акцент виключно на дорожньому будівництві та спрямовувати на нього 39 млрд гривень із «коронавірусного фонду» – питання.

У підсумку країна виявилася абсолютно неспроможною опиратися пандемії. З’ясувалося, що в українських лікарнях дефіцит не тільки медперсоналу, але й ліків, лікарняних ліжок та кисню.

Те, що медична система України от-от може дати збій, визнає і сам міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

– Вірус продовжує нас випробовувати. Нам дійсно дуже важко, навантаження на медичну систему тільки зростає. Зараз, як ніколи, важливо боротися з вірусом, зокрема і протиепідемічними заходами. Виходячи з цифр, поки що ми йому програємо, – сказав Степанов.

Збитки

Як ми вже зазначали, пандемія вплинула абсолютно на всі сфери життя, особливо економіку.

Голова Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Анхель Гурріа в коментарі BBC заявив, що наразі шок, який пережила економіка світу від коронавірусу, вже перевершив той, котрий спричинила криза 2008–2009 років, а відновлення світової економіки займе багато часу.

Гуррія вважає, що багато країн хибно оцінюють свої перспективи відновити економіку від наслідків коронавірусу в короткостроковій перспективі. Оприлюднені напередодні оцінки того, що ВВП світу 2020 року може зрости на 1,5%, він назвав «занадто оптимістичними».

«Навіть якщо загальносвітової рецесії не буде, ми отримаємо або нульове, або від’ємне зростання в багатьох економіках світу. Через це загальносвітове зростання не лише буде низьким цього року, але й довго відновлюватиметься», — повідомив голова ОЕСР.

Масштабна криза перервала багаторічний приріст багатства у світі, відкинула більшість країн на кілька років назад і вже коштувала платникам податків 12 трильйонів доларів. Витрачатися на антикризові заходи доведеться й надалі попри те, що доходи скорочуються: за п’ять років, підрахували в Міжнародному валютному фонді, світ недоотримає 28 трильйонів доларів.

Грошей на життя й розвиток залишиться вдвічі менше, а борги зростуть – за 2020 рік вони збільшаться ще на 20 трильйонів і перевищать річний обсяг світової економіки в три з половиною рази.

Рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує, що світовий валовий внутрішній продукт у 2020 році впаде на 3,9% – найбільше в повоєнний період. Про це йдеться у звіті Fitch.

Новий економічний спад агентство називає «рецесією безпрецедентної глибини». Зокрема падіння економіки Євросоюзу оцінюють на рівні 7%, США – 5,6%. Економіка Великої Британії, за оцінками Fitch, впаде на 6,3%.

Агентство зазначає, що погіршило свою оцінку наслідків COVID-19 для світової економіки вдвічі порівняно з попереднім прогнозом, який підготувало на початку квітня 2020 року.

В Україні експерти вже прогнозують економічну кризу. Як стало відомо, Рада виконавчих директорів Світового банку (СБ) 11 грудня ухвалила рішення надати Україні позику в 300 мільйонів доларів США як друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19.

«Заходи соціального захисту, на забезпечення реалізації яких надається нова позика, допоможуть уряду України профінансувати програми соціальної допомоги, щоб уберегти близько одного мільйона українців від потрапляння за межу бідності», – наводить пресслужба СБ слова регіонального директора банку в справах країн Східної Європи (Білорусь, Молдова, Україна) Арупа Банерджі.

За прогнозами банку, через пандемію рівень бідності в Україні може зрости на чотири відсоткових пункти, сягнувши близько 23% до кінця 2020 року. Експерти СБ наголошують, що криза вимагає запровадження в країні оперативних заходів реагування на надзвичайну ситуацію та надання громадянам екстреної грошової допомоги.

У свою чергу, 63% опитаних українців (опитування соціологічної групи «Рейтинг») бачать причину економічної кризи в некомпетентності влади, а чверть вважає, що економічний занепад настав через коронавірус.

Відкриття року

За рік перегонів зі смертельним вірусом у світі почали розробляти сотню вакцин. Високу ефективність показав препарат, створений німецькою компанією BionTECH спільно з американським концерном Pfizer.

Вакцина передбачає дві ін’єкції з інтервалом у три тижні. Згідно з даними, вона надаватиме захист від захворювання через 28 днів після щеплення.

Гарною звісткою виявилася також новина про винахід вакцини Moderna, яка показала ефективність 94,5% у ході заключної стадії тестів.

Великобританія першою у світ почала робити щеплення своїм громадянам вакциною Pfizer. Слідом за нею США та Канада. Для жителів ЄС препарат стане доступним із 27 грудня.

А ось Україна свою першу партію вакцин отримає навесні або ж на початку літа. Наша держава бере участь у глобальному механізмі з доступу до вакцин від COVID-19 – COVAX. У його рамках ми отримаємо безкоштовно 8 мільйонів доз, тобто на 4 мільйони населення.

Щоправда, в Україні наразі відсутня інфраструктура для транспортування і зберігання вакцини BioNTech. Адже це можливо лише за вкрай низької температури – мінус 80°С. Тому більшість експертів схиляються до вакцини Moderna, яку легше зберігати і транспортувати. Утім точної дати, коли в Україні може розпочатися вакцинація, до сих пір немає.

Тож залишається тільки чекати і сподіватися, що 2021 рік принесе нам знову «до ковідне» життя: з відкритими ресторанами, кордонами та обличчями без масок.

Христина БІКЛЯН

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне