«День Бетлена» у Хусті – етнофестиваль, що об'єднує

Сонячного недільного дня, 7 жовтня, середмістя Хуста заполонили мелодії народних угорських та українських пісень, аромати духмяної випічки та наваристого бограчу, веселий гомін хустян та гостей міста. Уже вшосте тут відбувся атмосферний та запальний етнофестиваль під назвою “День Бетлена”, що з кожним роком стає все більш популярним як серед містян, так і гостей із різних куточків нашого краю. І секрет популярності доволі простий – фест об`єднує людей різних національностей, які не просто в мирі, дружбі й злагоді проживають на Закарпатті, а головне – шанують спільну історію та поважають духовну спадшину кожного народу.

Колоритний культурний захід започаткований місцевою громадою у 2013 році з нагоди 400-річчя від дня обрання Габора Бетлена князем і проводиться з метою збереження історичних традицій.

“Габор Бетлен очолив Трансільванію 23 жовтня 1613 року. Всього за одне десятиліття йому вдалося підняти отриману у спадок країну до європейського рівня. До самої смерті – 1629 року – він не лише боровся за незалежність Трансільванії, а й підтримував культурну й освітню галузь країни. Зокрема в той час, коли Мараморощина належала до Трансільванського князівства, Хуст був прикордонням. У 1615 році легендарний Хустський замок перейшов у власність Габора Бетлена. Князь же подарував його молодшому брату Іштвану Бетлену, який, укріпивши мури, облаштував там чудовий палац, що став справжньою окрасою та водночас надійною фортецею Хуста. Кажуть, то був найкращий період відомої пам’ятки архітектури Закарпаття.

За укладеною в 1622 році мирною угодою, сім угорських комітатів (Саболч, Сатмар, Угоча, Берег, Земплен, Боршод, Абауй), а також замки Токаю, Мукачева та Ечеда перейшли у власність князя. На період правління князя Габора Бетлена припав і час розквіту Трансільванії та приналежних їй територій, історики так і називають цей період “Золотою епохою Трансільванії”. Тож фестиваль вшановує пам`ять цієї історичної особи”, – зробив екскурс у минуле для “Карпатського об’єктиву” один із головних організаторів свята – голова Хустського осередку ГО “ТУКЗ-KМКС” Йосип Козьма.

Розпочалося святкування екуменічною молитвою у римо-католицькому храмі св. Анни та Йоакима. Продовжилося історичною реконструкцією, яку на центральній сцені міста показали Шаланківські хранителі традицій та вихованці Закарпатського угорського інституту ім.Ференца Ракоці II. Опісля з вітальним словом до присутніх звернулися гості, серед яких ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Ілдика Орос, генеральний консул Угорщини в Берегові Матяш Сіладі, заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Мікулін, регіональний представник ГО “ТУКЗ-KМКС” Йосип Шорі, представники духовенства Олександр Сулінчак, Шандор Шімон та інші.

“Габор Бетлен був мудрим князем. Він надавав можливість розвиватися різним культурам, релігіям, національностям, які проживали на цій території. Тож згадаймо ті часи і спільно працюймо на благо нашого регіону, як зараз, я бачу, для розвитку свого міста працює керівництво Хуста. Адже ще не так давно наш фестиваль проходив на маленькому майданчику перед краєзнавчим музеєм, а вже другий рік поспіль “День Бетлена” скликає усіх на гарну, реконструйовану центральну площу. Тож бажаю, щоб всі хороші наміри й надалі втілювалися, а наш вік з Божою допомогою та спільними зусиллями знову став “золотим віком” для регіону”, – побажала ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Ілдика Орос.

Уперше популярний етнофестиваль у місті над Тисою відвідав і генеральний консул Угорщини в Берегові Матяш Сіладі.

“Мені приємно вперше за час свого мандата брати участь у заході, присвяченому великому князю Трансильванії. Це важливо, що регіон шанує історію, духовну спадщину, яка об`єднує різні народи. Особистість князя Бетлена заслуговує на увагу, оскільки за часи свого правління, а це були складні часи, він зумів себе проявити як умілий дипломат, чудовий політик, який дбав про мир та розвиток регіону. Відрадно, що подібні заходи ще більше об`єднують людей, які радо діляться своїми культурними цінностями та традиціями”.

Хуст – багатонаціональне місто і, як зауважили всі виступаючі, духовна й культурна різнобарвність не ослаблює його, а навпаки – тільки збагачує та зміцнює, як і весь регіон загалом.

“Сьогоднішнє свято повертає нас у далеку історію минулого. Це черговий урок для нашого покоління, як треба творити, будувати державу, як сьогоднішніми діями вибудовувати історію завтрашнього дня для наступних поколінь. Це свято, яке об`єднує хустян, українську та угорську громади, яке творить завтрашній день”, – зауважив заступник Хустського міського голови Іван Фетько.

Оскільки, за словами організаторів фестивалю, одним із головних завдань проведення заходу є представлення скарбів народної музики й танцю, то на фест з`їхалися ансамблі з різних куточків Закарпаття, аби представити традиції свого краю. Своїми чудовими виступами розважали гостей учні Хустської ЗОШ І-ІІ ст. з угорською мовою навчання, ансамбль народного танцю “Бокрита”, учні недільної школи смт Буштино, зразковий хореографічний дитячий ансамбль “Еліт”, танцювальна група “Сіварвань”, ансамбль народного танцю “Нефелейч”. Закарпатськими мотивами запалювали публіку колоритні гурти – народний фольклорний гурт “Хустяни”, “Viski Bicskаsok”, “Руснаки”. На завершення свята виступив угорський гурт “Leander Kills”.

Протягом фестивалю діяли різні майстер-класи з рукоділля. Особливо подбали організатори про найменших відвідувачів. Дітки із задоволенням виготовляли ексклюзивні ляльки з кукурудзяного листя, квіти – з панчіх, навчалися оздоблювати бісером, гачкуватий вишивати, творити прикраси з шкіри тощо.

До пізнього вечора закарпатські винороби та газди запрошували хустян та гостей міста пригоститися “сонячними напоями” – фіномним вином, ексклюзивною паленкою та насолодится смачною угорською національною кухнею. Кожен бажаючий міг придбати цікаві сувеніри народних умільців, продукти бджільництва, виноробства, домашні смаколики.

Традиційно організаторами дійства виступили ГО “Про Культура Субкарпатіка”, Хустський осередок Громадської організації “Товариство угорської культури Закарпаття” та місцеві римо-католицька й реформатська громади.

Богдана КЛЕКНЕР