В Ужгороді відкрили унікальну виставку корон світу

Ужгород важко здивувати різноманітними презентаціями. Утім виставка унікальних корон світу привела сюди сотні людей різного віку, які захотіли торкнутися хоча би поглядом до прекрасного.

Корони королеви Британії, Катерини II, Анни Візантійської – в Ужгородському замку представили копії корон світу.

Півтора десятка років Благодійний фонд ім. Бориса Возницького працював над колекцією. І тепер 70 копій монарших корон можуть побачити всі охочі.

«На цій виставці репрезентовані головні убори, котрі символізують як світську, так і духовну владу. Експозиція унікальна тим, що тут уперше глядачу представлені вінці та корони не тільки різних країн, але й різних континентів, різних епох, – розповів голова Благодійного фонду ім. Бориса Возницького Ігор Жук. – Майже всі копії виготовлені українськими ювелірами. Складність полягає в тому, що важко довести, який насправді вигляд мала та чи інша корона, аби можна було її відтворити. Тож виготовленню кожного експоната передувала багаторічна науково-дослідницька праця».

До прикладу, представлений на виставці вінець Святого Володимира й Анни, а також корона короля Данила Галицького є гіпотетичним варіантом, оскільки первісного артефакту не збереглося. За словами Ігоря Жука, 30% усієї виставки – це оригінальні експонати. Ідеться саме про духовні корони.

«Узагалі сама експозиція збудована таким чином, що можна бачити розвиток головних уборів, починаючи від вінків і до вінців, – розповідає Ауріка Миронюк, волонтер Благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України ім. Героя України Б.Возницького». Власне пані Ауріка провела нам першу екскурсію виставкою, розповідаючи безліч захопливих історій про ці унікальні експонати.

Вінки – праобрази корон

У давніх народів вінки супроводжували людей від народження й до смерті. Коли дитина з’являлася на світ, у Греції на двері вивішували вінок. Якщо дівчинка, то вовняний, якщо хлопчик – оливковий.

В Україні з вінком теж пов’язано безліч обрядів та звичаїв. Спочатку він мав обрядове, релігійне значення. Пізніше став загальнонародним символом дівування: втратити вінок у народі, у піснях означає позбутися дівування. Тому право носити його мають тільки незаміжні дівчата.

Тож виставка розпочинається з українських вінків.

Тут можна побачити і стилізований терновий вінок, який одягли на Ісуса Христа зі словами: «Радій, Царю Юдейський!». Варто зазначити, що свого часу за терновий вінок Спасителя Людовік IX заплатив річний бюджет Франції. Цей вінок вважається оригіналом і до сьогодні зберігається в Соборі Паризької Богоматері.

Дивовижні митри

Три вітрини виставки займають головні убори духовних лідерів п’яти конфесій України. Більша їхня частина – це оригінальні експонати.

До прикладу, дивовижні митри (богослужбовий головний убір єпископа та ієреїв, нагороджених архієреєм за особливі заслуги перед церквою, – ред.), які виготовляли в давні часи. Одній із них 250 років. Робота виконана в «Золотошвейній майстерні князів Старицьких». Використовувалася ця митра до недавнього часу митрополитами Київськими та Галицькими.

Крім того, на виставці представлені митри святіших отців: Філарета, Святослава Шевчука, Любомира Гузара, а також архієреїв західного обряду, зокрема митра, яка належала Папі Римському Івану-Павлу II.

Тут можна побачити й вінчальні вінці різних періодів та років. Майже всі вони використовувалися під час таїнства вінчання й були передані в цю колекцію з різних куточків світу.

Від Єгипту до Давнього Риму

На особливу увагу заслуговують головні убори давніх цивілізацій. Надзвичайно цікавими є макети корон єгипетських фараонів, що взагалі не знайдені. Тож єгиптологи до сьогодні не знають, з яких матеріалів вони зроблені. Наразі можна говорити тільки про їхні форми, котрі можна побачити на фресках та папірусах. Зокрема на виставці представлені головний убір Ніфертіті та подвійна корона давньоєгипетських фараонів «пшент» (після 3200 р. до н. е).

Привертає увагу й діадема фараона Тутанхамона «сешед», зроблена з оригінального головного убору, знайденого в гробниці в Єгипті. Оригінал цього головного убору знаходиться в Каїрському музеї. А на виставці представлена його чудова копія, оскільки майстер передав емалі та вставки із дорогоцінних каменів сердоліку тощо. Прикрашають майже всі головні убори цього періоду кобри, які символізували царську владу.

Незвичайною є копія корони шумерської цариці Пуабі (близько 2650–2550 рр. до н. е.). Зокрема це той же вінець, просто створений із золота та дорогоцінного каміння. У ході історії було знайдено п’ять непограбованих поховань ассирійських цариць, кожна з яких була увінчана золотим вінком.

Неабияк дивують і макети давньоримських корон, що не збереглися до нашого часу. Зокрема морський вінець «corona navalis» – римська військова нагорода за відвагу. Узагалі ці корони є символічними. Вони ніколи не носились і вручалися після переможних битв як ордени, відзнаки. Якщо завойовувалося місто, то корона було у формі фортеці (фортецевий вінець, «corona muralis»). Якщо морська битва – у формі корабля. Ці корони були надзвичайно важкі, могли важити до 20 кг. Як свідчить історія, зазвичай військові продавали їх, купуючи на отримані гроші маєтки.

Прототип корони Володимира Великого і не тільки

Наступні цікаві експонати: оригінальна бронзова корона культури фракійського гельштату VII ст. до н. е. та стилізована реконструкція корони

Володимира Великого й Анни Візантійської, яку відтворили із зображень на монетах. На виставці можна побачити і прототип корони короля Данила Галицького.

Привертає увагу також корона імператора Карла Великого. Вважалося, що той, хто володів подібною короною, той володів Європою.

Можна побачити й головний убір того, кого вважають графом Дракулою. Поруч представлено виготовлену з гарматної сталі корону короля Румунії. Також є копія улюбленого вінка Наполеона.

Кришталева «шапка Мономаха» – єдина корона на виставці, яка була виготовлена не в Україні, а в Білорусі. Представлена також реконструкція Великої імператорської корони Катерини II. Створена вона відомим ювеліром Позьє, який використав у своїй роботі близько 5 тис. діамантів. Є навіть копії корон артефактів цивілізацій, що зникли. До прикладу, за корону ацтеків дотепер сперечаються Мексика як наступниця древнього народу й Австрія, де зберігають нині її оригінал.

Отож ця надзвичайна виставка, яка працюватиме довгий час, чекає відвідувачів. Подивитися є на що, бо, як то кажуть, хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього.

Христина БІКЛЯН