Новий законопроект «Про освіту» може порушувати права нацменшин

Останнім часом у ЗМІ дедалі частіше почала з’являтись інформація про обмеження прав національних меншин у державній освітній політиці. Про потенційні загрози угорськомовній освіті нам розповість Василь Брензович, народний депутат України, голова ТУКЗ – КМКС.

– У чому саме полягає обмеження прав національних меншин?

– На жаль, ідеться про ряд урядових та законотворчих змін. До прикладу, можу згадати закон «Про державну службу», котрий набув чинності цього року, де чітко зазначено, що мова державних органів та службовців має бути виключно українська. У цьому ж контексті був прийнятий закон «Про вищу освіту», в якому теж вказано, що мова викладання в державних вищих навчальних закладах повинна бути виключно українською й лише в приватних закладах можливе викладання предметів мовою національних меншин. Ми маємо усвідомлювати, що все це ставить представників будь-якої національної меншини в дуже складне становище.

– Ще донедавна спеціалісти схвально відгукувалися про освітній законопроект, а парламент уже прийняв його в першому читанні. Що змінилося з того часу?

– Міністерство освіти і науки України подало проект закону, в якому була стаття 7, що забезпечувала навчання національних меншин своєю рідною мовою. Але нещодавно під тиском деяких «активістів» Міністерство змінило цю статтю. Якщо раніше це було зазначено в Конституції України та законі «Про освіту», то тепер таких гарантій немає. Наразі навчання мовою національних меншин можливе не як основне, а тільки разом з українським і тільки на тій території, де компактно проживають ці національні меншини. Однак закону, який би конкретно визначав, що саме означає поняття «компактна територія», не існує.

– Що можна зробити в такій ситуації?

– Керівництво ТУКЗ – КМКС уже надіслало до Президента України Петра Порошенка лист, який підписали керівники українських організацій національних меншин та народні депутати. Після цього в Міністерстві освіти і науки України зібрали нараду щодо зміни статті 7. В обговоренні взяли участь народний депутат України Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримських татар, та Михайло Товт, фахівець з прав національних меншин Інституту держави і права ім. В.М.Корецького. Вони наголосили на тому, що зміни проекту є протизаконними й означають утиск прав національних меншин. На моє прохання міністр освіти і науки Лілія Гриневич отримала запрошення на засідання парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Після нього Комітет звернувся до Міністерства освіти та науки України і до парламентської освітньої комісії з листом, у якому закликав не підтримувати протизаконні та обмежувальні ініціативи щодо національних меншин, які суперечать Конституції України.Днями в Києві я разом з українськими представниками організацій нацменшин зустрічався з послами Угорщини, Болгарії, Румунії та Молдови. Ми пояснили наше занепокоєння обмеженнями прав національних меншин, адже подані проекти суперечать домовленостям між Україною й цими державами щодо гарантій, наданих національним меншинам у навчанні рідною мовою.Ми зробимо все для того, щоб звернути увагу уряду та міжнародних організацій на те, що прийняття цього закону буде великим кроком назад у політиці щодо національних меншин та може становити загрозу стабільності держави.

Вікторія КОПИНЕЦЬ