У Берегові представили п’єсу «Ґюль Баба»

29 квітня в Закарпатському обласному угорському драматичному театрі у межах програми «Деріне» відбувся показ вистави «Ґюль Баба». Аншлаг був таким, що організаторам довелося доставити близько сотні стільців – глядацька зала не вміщувала всіх охочих.

Перед початком вистави гостей привітала в.о. директора театру Едіна Шін. Вона відзначила важливість програми «Деріне», завдяки якій якісні постановки стають доступними для закордонних угорських громад. Очільниця театру підкреслила, що такі заходи не лише дарують культурні враження, а й зміцнюють ідентичність місцевих угорців.

«На п’ятому році війни закарпатська аудиторія демонструє дивовижну стійкість та готовність долучатися до театральних марафонів. Лише за цей тиждень – у понеділок, вівторок та середу – ми охопили понад вісім установ, прийняли 20 гостей-виконавців та зустрілися з понад 1800 глядачами. Це свідчить про величезний попит на рідне слово та мистецтво», – наголосила Едіна Шін.

Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) Йожеф Шін у своєму зверненні зауважив: «Такі вистави допомагають зняти напругу війни, що пронизує повсякдення. Закарпаття і Берегово залишаються прикладом мирного співіснування різних народів. Наше завдання – зберегти цю спадщину та надихатися духовним посланням Ґюль Баби. Нехай троянда нагадує нам не про суперечності, а про красу та життя. ТУКЗ-КМКС і надалі працюватиме над тим, щоб угорці краю мали доступ до рідної культури».

Після офіційної частини розпочалася вистава на дві дії.

Сюжет переносить глядачів у Буду часів турецького панування. Священний трояндовий сад Гюль Баби надійно схований за високими залізними ґратами, а його донька Лейла – за мурами гарему. У центрі історії – студент Ґабор, який разом із другом Муйком прокрадається до саду, щоб зірвати квітку для коханої Лейли. Проте закон невблаганний: за посягання на священну троянду винуватцю загрожує смерть.

Трагедії вдається уникнути лише завдяки великодушності самого Ґюль Баби: любов до доньки виявляється сильнішою за жагу помсти та суворі традиції. Зрештою, почуття Лейли та Ґабора долають усі перешкоди.

Головний меседж постановки – всепереможна сила кохання та найвища цінність людського життя. П’єса плекає надію на часи, коли етнічні чи релігійні відмінності перестануть бути бар’єрами між людьми.

Публіка віддячила артистам тривалими оваціями. Влучні візуальні ефекти, гармонійний музичний супровід та переконлива гра акторів зробили цей вечір справді незабутнім. Вистава вкотре підтвердила: театр залишається живим організмом, що об’єднує громаду, особливо коли на сцені зустрічаються віддані митці та вдячна аудиторія.

(LI/Kárpátalja hetilap)