У Великих Берегах відтворили давню традицію встановлення травневого дерева

У будинку-музеї села Великі Береги на Берегівщині за давнім народним звичаєм встановили травневе дерево (májusfa) – один із найкрасивіших символів весни, оновлення та кохання. Барвисто прикрашене стрічками й квітами дерево стало яскравою окрасою музейного подвір’я та центром святкової події.

Організатором заходу виступила громадська організація Pro Cultura Subcarpathica, яка від моменту створення Великоберезького музею приділяє особливу увагу збереженню народних традицій і популяризації культурної спадщини краю. Важливим завданням для закладу є також залучення молодого покоління до пізнання й передачі звичаїв, що й досі залишаються живими.

Цього разу учасниками заходу стали близько тридцяти учнів Запсонської гімназії, які провели насичений і пізнавальний день у дусі традицій. Програма розпочалася з екскурсії музеєм, під час якої школярі ознайомилися з експозиціями, що відтворюють повсякденне життя селян у минулому. Особливу увагу привернула традиційна піч. Діти мали змогу побачити інструменти для її використання, дізнатися про їх призначення та роль у побуті.

Як розповіла координаторка садиби-музею Адель Гал, традиція встановлення травневого дерева сягає ще XV століття. Хоч нині вона дещо призабута, у минулому була надзвичайно популярною. Травневе дерево символізує не лише відродження природи, а й кохання: його традиційно встановлювали перед будинком дівчини як знак залицяння. Прикраси також мали своє значення. Зелена стрічка символізувала юне почуття, рожева – близькість заручин, а фіолетова – глибокі емоції.

Кульмінацією дня стало встановлення майського дерева. Юнаки самостійно принесли його з подвір’я, після чого всі разом прикрасили стрічками та декоративними елементами. Оздоблене дерево стало справжнім символом приходу весни й спільної праці.

Після цього програма продовжилася творчими та кулінарними активностями. Діти брали участь у майстер-класі з розпису паперових тарілок, надихаючись традиційними орнаментами музейних експонатів. Частина учасників долучилася до приготування какаових рулетів – допомагали формувати тісто, змащувати його жовтком і випікати в печі. Тим часом на подвір’ї відбувалися народні ігри, що додали заходу ще більше жвавості та радості.

Метою події стало не лише відтворення давнього звичаю, а й заохочення молоді до його збереження. Адже з наближенням травневої ночі ця традиція набуває особливого значення, і організатори закликають юнаків не забувати про красивий обряд своїх предків.

Реалізацію програми підтримав фонд Шандора Чоорі, а фаховим партнером виступило Закарпатське відділення Будинку традицій. Захід вкотре довів, що народні традиції можуть бути цікавими, актуальними та об’єднувати різні покоління.

Наталія ВАРОДІ, фото PCS