Промінчики весни серед зими: у Хусті розквітли підсніжники

Поки календар вперто нагадує, що надворі ще зима, природа в Хусті вже подає свої перші, але впевнені сигнали: весна не за горами. На початку лютого мешканці міста помітили перші підсніжники – тендітні білі квіти, які, здається, не злякалися ані холодних ночей, ані зимового вітру.

Цьогоріч першими весняними первістками можуть похвалитися жителі вулиці Карпатської України. Саме тут, на подвір’ї Юрія Марка, на початку лютого розквітли підсніжники.

«Я й сам здивувався, – усміхається господар. – Ще ж лютий, а вони вже показалися. Хоча, якщо чесно, у мене цього року ще раніше зацвів морозник – у січні. Він холоду не боїться, навпаки – любить таку погоду», – розповідає чоловік, обережно показуючи на клумбу біля будинку.

За словами Юрія Марка, підсніжники ростуть не лише в нього. Подібні квіти вже можна побачити і в сусідів.

«Це не щось виняткове лише для мого двору. Люди поруч також кажуть, що мають квіти. Просто вони з’являються несподівано – хто не придивиться, той і не помітить», – додає він.

Цікаво, що торік перші підсніжники у Хусті зацвіли ще раніше – у січні. Тоді про весняні квіти повідомляла мешканка міста Юлія Боклоганич. За її словами, рослини пробилися крізь землю після кількох теплих днів, що стали нетиповими для середини зими.

«Було дивне відчуття: січень, а на дворі – квіти, – згадує жінка. – З одного боку, радість, а з іншого – тривога: чи це нормально?»

Питання, яке дедалі частіше ставлять краяни, має і наукове підґрунтя. Біолог Ірина Волощук пояснює: раннє цвітіння підсніжників безпосередньо пов’язане зі змінами клімату.

«Підсніжники – це рослини, які дуже чутливо реагують на температуру ґрунту, – каже «Карпатському об’єктиву» фахівчиня. – Коли зима м’яка, без тривалих морозів, вони можуть почати вегетацію значно раніше. Ми спостерігаємо це вже не перший рік».

Водночас біологиня наголошує: попри свою крихкість, ці квіти мають дивовижну витривалість.

«Вони здатні витримувати короткочасні заморозки, але різкі температурні гойдалки можуть бути для них згубними», – додає Ірина Волощук.

Фахівці також нагадують: підсніжники занесені до Червоної книги України й охороняються законом. Зривати, продавати чи викопувати їх заборонено.

«На жаль, щороку ми бачимо, як ці квіти зникають через людську недбалість. Люди часто не усвідомлюють, що шкодять природі», — зазначає біологиня.

Мешканці Хуста, з якими вдалося поспілкуватися, переважно ставляться до ранніх квітів із захопленням і обережністю.

«Нехай ростуть, – каже пангі Моніка, одна з сусідок Юрія Марка. – Краще подивитися на них у дворі, ніж зірвати і за кілька годин викинути».

Підсніжники сьогодні для багатьох – не просто рослини. Вони стали своєрідним символом надії та оновлення, тихим нагадуванням, що після зими завжди приходить весна.

Навіть серед холодних днів ці маленькі білі квіти проростають крізь землю, ніби промовляючи без слів: життя триває. І, можливо, саме в цьому їхня найбільша сила – бути світлим знаком змін тоді, коли їх ще лише чекають.

Марина АЛДОН