Краяни готують городи до зими

Кінець осені – пора, коли треба зібрати останки врожаю, розчистити присадибну ділянку від бадилля, галуззя, кілків, листя, посадити часник… Дехто ще й проводить обрізку дерев… Звичайно, роботи о такій порі чимало. Та люди в нас бідкатися не звикли. Закочують рукави і мовчки працюють. Хто не має змоги впоратися сам, винаймає інших…

Тож як наші земляки готуються до зими, чим займаються, скільки готові заплатити за послуги тим, хто готовий простягнути за певну плату «руку допомоги». Про це та інше дізнавався «Карпатський об’єктив».

Ціни різні, знайти робітників непросто

Цьогорічному винограду закарпатці вже знайшли призначення. Але не всі змогли це зробити самотужки. Юлія Олексюк із Хуста змушена була шукати людей, які б стиглі грона обрізали.

«Виноградник у нас двометровий, вилізти туди може тільки хтось у розквіті сил… Коли встановлювали, усім займався чоловік. Тепер він хворіє, драбина вже не для нього. Та й немолоді ми вже, пенсіонери. Діти ж – за кордоном. Знайти людину, яка б обрізала виноград, було непросто. Шукала і через знайомих, і через соціальні мережі. Врешті-решт, зголосився сусід. Впорався десь годин за дві. Сталої ціни за таку роботу немає. Принаймні, я не знаю розцінки. Кожен бере стільки, скільки вважає за потрібне. Комусь вдається домовитися про обмін: я тобі віддаю виноград, а ти мені його обрізаєш. Хтось винаймає людей за солідні суми. Я заплатила небагато – 200 гривень. Виноград залишився нам. Я його висушила на родзинки. Із частини зварила сік. Вино не можемо пити, бо тиск дошкуляє», – ділиться думками жінка з «Карпатським об’єктивом».

Також хустянка найняла чоловіка покосити перед зимою сад. Радіє, що теж знайшла такого, що взяв недорого.

«Загалом косарі просять 150-160 гривень за сотину. Мені ж порекомендувала подруга молодого чоловіка, в якого дуже якісна робота. Взяв за 4 сотини всього 400 гривень. Неймовірно совісний і гарний косар. Косить із електрокосаркою. Але потім, коли трава висохла, мала проблему й із тим, куди її подіти. Підпалювати не можна, а забирати собі ніхто не хоче. Ледве знайшла жінку з села, що забрала готове вже сіно безкоштовно своїй козі. Не тримають зараз люди худобу, нікому нічого не треба. Тож уже й сама дума, що з тим садом і городом у перспективі робитиму», – нарікає закарпатка.

Щодо обрізки дерев, то більшість краян проводять її тільки навесні. Але пані Юлія вирішила, що краще восени, бо весни в нас зараз непередбачувані…

«Ціни на обрізку немалі. Беруть у середньому 150 гривень за невисоке плодове насадження. Якщо в саду 10 дерев – це вже 1500 гривень. Із 3 тисяч пенсії – половина. Але світ не без добрих людей і мені прийшла на допомогу одна жінка. Ми познайомилися в магазині, разом м’ясо купували, розговорилися. Вона й пошкодувала мене… Марія – теж пенсійного віку, живе неподалік, дуже енергійна і прудка, струнка та вправна. Все зробила абсолютно безкоштовно. Ще й горіхи мені позбивала й допомогла зібрати. Я їй за таку допомогу три ящики яблук дала та мішок горіхів», – зізналася хустянка.

Як бачимо, розцінки на послуги з благоустрою саду солідні… І справді людям у поважному віці й самим впоратися з деякими роботами важко, й оплатити їх непросто…

Прибирання території – головний біль

Прибирання територій, зачистка городів – теж нині зовсім недешева опція. Коштують такі послуги в області 100-140 гривень за метр квадратний. Щоправда, більшість краян усе ж роблять це своїми руками, а на допомогу кличуть родичів, дітей, онуків. Інше питання – куди подіти бадилля та гілки…

«За вивезення сміття заплатила нещодавно 300 гривень, – стверджує Катерина Палюк із Ужгородщини, – Було багато такого, що перегнивало б роками. Дехто великі гілки дерев подрібнює і використовує для обігріву помешкання. У нас немає твердопаливного котла, каміна, пічки… Довелося шукати варіант, як просто позбутися органічного непотребу – ніхто з сусідів не хотів брати. Будинок купили ми тільки торік, тож поки що в садівництві й городництві я не дуже компетентна. На наступний рік, ймовірно, знайду інші варіанти, кому віддати сміття. Не знаю, як комусь вдається гілки дерев та траву продавати, якщо у мене ніхто брати навіть за мої ж гроші не хотів… Тому й довелося скористатися послугами фірми, яка таким займається професійно».

Ще одним топ-завданням тих закарпатців, які живуть у приватному секторі, є висадити перед настанням суворих холодів хоча б грядки-двох часнику. За перекопування ґрунту зараз беруть від 20 гривень за квадратний метр. Вартість залежить від якості землі та населеного пункту, розміру грядок та інших факторів. Переважно наші земляки роблять усе, що лише можуть, власними силами. У багатьох для посадки є навіть свій матеріал. Але декому все ж доводиться йти на ринок за покупками…

«Часник висадила буквально тиждень тому. То дощі були, то холодно, то мала іншу роботу… Одним словом, не виходило раніше. Хоча багато хто зі знайомих ще у вересні – на початку жовтня садили. Але навесні у всіх все одно зійде однаково, тож цим зовсім не переймаюся. Зараз часник коштує в межах 100-150 гривень за кілограм. Посадковий можна знайти на ринку навіть по 50. Але то дуже дрібненький. Гарний, великий продають по 180, – зізнається виноградівчанка Ілона Міллер. – У магазинах ціна приблизно 150 гривень, але він бозна чим оброблений, привозний, невідомо звідки. На мою думку, краще брати саме наш, на ринку. Такий точно зійде і проблем із ним не буде. Я завжди купую найбільший, бо землю обманути не можна. Не дарма кажуть: що посієш, те і пожнеш. На грядку мені треба приблизно кілограм часнику».

Осінь майже добігає кінця… Садово-польові роботи закарпатці завершують. І видатки, і прибутки в багатьох підраховані… Попереду – пора відпочинку і для землі, і для людей… Щоправда, не для всіх, бо в кого є тепличні господарства, ті працюватимуть навіть взимку…

Марина АЛДОН