162624
14:29 11.052024

В Ужгороді презентували книги «Народні герої України: історії справжніх»

Життя 764

10 травня в Ужгородському університеті відбулася презентація книг, які представила їх укладачка – журналістка інтернет-видання «Цензор. НЕТ», відповідальна секретарка Громадської організації «Народний герой України», організаторка церемоній нагородження недержавним орденом «Народний герой України» Віолетта Кіртока.

Ректор УжНУ Володимир Смоланка висловив вдячність авторці за підготовку видання, а також громадському діячеві та меценату Андрію Півню за сприяння випуску книги. «Людей, про яких у ній написано, ми називаємо залізними. Це найкращі люди нашої держави, які надзвичайно люблять свою Батьківщину й мають непохитні принципи. Прочитавши цю книгу, ти розумієш, що в більшості ситуацій їх вважали б пересічними людьми. Проте збройна агресія росії спонукала цих «звичайних» громадян показати свої найкращі якості на фронті». Володимир Смоланка закликав молоде покоління брати приклад з героїв.

Андрій Півень у своїй промові підкреслив важливість цього видання: «Сьогодні пані Віолетта презентує книгу, яку можна назвати скарбом. Цей скарб – то шлях очима героїв до тієї перемоги, яку вони щодень наближають. Хочу подякувати їй за титанічні зусилля, які вона вкладає у свою роботу. Їй доводиться збирати історії по піщинках у найнебезпечніших місцях, адже спілкується з героями, які виконують бойові завдання в гарячих точках». Також меценат подякував Збройним силам України за захист і за можливість провести презентацію книги про героїв.

Віолетта Кіртока розпочала презентацію з розповіді про нагороду «Народний герой України». Ця волонтерська ініціатива зародилася 2015 року як спосіб висловити вдячність воїнам, які зазнали поранень у 2014–2015 роках, але так і не мали належного державного визнання. Нагорода має вигляд срібного тризуба. Спочатку це була підвіска, яку згодом перетворили на орден. Існує 2 види колодок: червоно-чорна — бойова, для тих, хто тримає зброю в руках, і синьо-жовта — для волонтерів, громадських діячів, медиків, журналістів та ін. Створюється нагорода повністю на волонтерських засадах — срібло для переплавки приносять люди, а ювеліри працюють безоплатно. Нагорода вже визнана на державному рівні і вручають її лише прилюдно, розповідаючи про кожну людину й подвиги, які вона здійснила.

Ідея створення першої книги про Народних героїв України зародилася під час спілкування з одним з них, а саме Дмитром Коцюбайлом – відомим кожному українцеві легендарним Да Вінчі. Його історією й розпочинається перше видання, а сам Дмитро, каже авторка, відвідав його презентацію й дуже тішився…

Книга місить три розділи: перший присвячений тим героям, які були нагороджені за життя, другий — посмертно, а третій — волонтерам, медикам, громадським діячам, журналістам та ін. Переважну частину фотопортретів створив Роман Ніколаєв. «На обкладинку вмістилося, так щоб їх можна було роздивитися, 45 облич. Тому й виникла ідея в кожну книгу вміщати по 45 історій. Перша вийшла 2021 року, а от макет другої наша верстальниця надіслала мені в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року. Звичайно, верстка затяглася, адже більшість людей, про яких розповідається в цій книзі, проявили себе і під час повномасштабного наступу, і багато що дописувалося», – каже авторка. Розповіді про героїв побудовані так, що читач чує їх голоси, інтонації й особливості мовлення.

Віолетта Кіртока розповіла присутнім історії кількох Народних героїв України, які зафіксовані у книзі, зокрема – Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі), Григорія Янченка (Дяді Гріші), Романа Косенка (Яшки Циганкова), Романа Дармограя (Стрижа), Андрія Верхогляда (Лівші), Олександра Данилюка (Смайла) та ін. Усі історії героїв варті екранізації.

Авторка зауважила, що найбільші труднощі виникали при зборі інформації, адже про інтерв’ю з деякими бійцями доводилося просити по кілька років. Багато інформації з книг було викреслено з міркувань безпеки.

«Передати війну, те, що відчувають ці люди, як вони там живуть, про що думають, чого хочуть, – можна тільки зафіксувавши такі події, їхні жарти, слова, манеру спілкування. Ми маємо знати про них, адже це герої, яких нам уже ніхто не замінить. Раніше ми знали лише про тих, кого пропонувала радянщина, чиї образи й досі викорінюємо з нашої свідомості. Маємо говорити, фіксувати й розповідати про тих, хто нині боронить нашу країну. Вчасно ввімкнений диктофон чи відеокамера — це нині фіксація сучасної історії України», – наголошує Віолетта Кіртока.

Наостанок авторка подарувала примірники обох частин книги Науковій бібліотеці УжНУ, де всі охочі зможуть з ними ознайомитися.

Про це інформує Анастасія Лабик, УжНУ.

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах