Щороку на Закарпатті до ста дітей потребує хірургічної корекції вроджених вад серця

У січні 2023 року торако-пульмонологічне відділення Закарпатської обласної дитячої лікарні у Мукачеві очолив торакальний та серцево-судинний хірург, кандидат медичних наук, доцент Богдан Серденко. Медик із майже 20-річним стажем виконав тисячі операцій та врятував життя великої кількості дітей.

До 2023 року лікар працював у Києві доцентом кафедри дитячої кардіології та кардіохірургії Національного університету охорони здоров’я імені П.Л. Шупика, а також хірургом у серцево-судинному відділенні реконструктивної кардіохірургії ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України».

Завдяки Богдану Серденку в Закарпатській ОДЛ відновлено надання ургентної та планової допомоги дітям із патологією органів грудної клітки та розпочато хірургічне лікування вроджених вад серця.

Спеціально для «Карпатського об’єктива» лікар розповів про те, чому вирішив стати медиком, і про щоденну працю задля того, аби маленькі пацієнти мали можливість отримати високотехнологічне лікування в межах області.

– Богдане Богдановичу, розкажіть, будь ласка, чому вирішили стати лікарем?

– У нашій родині багато хто займається лікарською справою. Мої батьки – лікарі. Їхня робота дуже вплинула на мій вибір професії. Ще напередодні вступу на медичний факультет я мріяв стати торакальним хірургом, як мій тато. Він завжди був для мене прикладом для наслідування – як у практичній, так і у науковій роботі.

Мій батько Богдан Богданович Серденко створив торако-пульмонологічне відділення обласної дитячої лікарні, керував ним протягом двадцяти шести років. Оскільки минулого року його не стало, я прийняв рішення повернутися на Закарпаття з Києва. Він був єдиним торакальним хірургом в області, що працював із дітьми. Тож тепер я продовжую його справу. Протягом своєї роботи у столичних клініках, окрім торакальної, я освоїв ще й кардіохірургію. Це дає мені унікальну можливість працювати у грудній клітці повністю, з усіма органами, які там є, враховуючи і серце. Тому зараз у лікарні ми вперше починаємо надавати допомогу дітям і з вродженими вадами серця.

– А чому мало хто хоче працювати з дітьми?

– Спеціалістів із вроджених вад органів грудної клітки на всю країну не так вже і багато. Вважається, що з дітьми важче працювати. Наприклад, вроджених вад серця існує понад двісті варіантів, і у різному віці вони проявляються по-різному. Також дитячий організм росте і постійно змінюється, що часто не дозволяє зробити хірургічну корекцію раз і назавжди. Це треба враховувати при виборі стратегії лікування.

– Розкажіть, будь ласка, про операцію на серці, яку нещодавно провели дитині у Закарпатській ОДЛ.

– Так, нещодавно вперше у нашій лікарні ми провели хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки. Відкрита артеріальна протока, хоч і належить до вад серця, фактично є з’єднанням між двома найбільшими артеріями в організмі людини – аортою та легеневою артерією. Артеріальна протока є у всіх людей і функціонує на етапі внутрішньоутробного розвитку. Для того, аби не качати кров через легені, що не вентилюються, у плода існує скидання крові між малим та великим колами кровообігу. Після народження ця судина повинна закритись і не функціонувати, але іноді цього не відбувається. Тут на поміч приходимо ми! Така патологія є однією з перших, які починають оперувати при вадах серця, і не потребує застосування штучного кровообігу, тому ми почали з неї! Операція проведена успішно, пацієнтка вже давно вдома. Щиро вдячний за допомогу професору Романюку Олександру Миколайовичу, що приїздив зі столиці, за допомогу та підтримку.

– Які є дитячі патології серця і чи зростає їхня кількість із роками?

– Світова статистика свідчить, що приблизно 2 відсотки новонароджених мають вади серця, які потребують допомоги. Якщо взяти Закарпаття, де щороку народжується понад 10 тисяч дітей, то до двох сотень із них щороку мають ті чи інші проблеми із серцем, які все ж таки потребують лікування. Чи збільшилась кількість вроджених вад? Важко сказати! Адже раніше не було змоги їх із такою точністю виявляти. Не було сучасної діагностичної апаратури і достатніх знань та досвіду.

– Враховуючи те, що на Закарпаття приїхало багато людей з різних куточків України і загальна кількість населення зросла, то й кількість виявлених вад серця повинна зрости.

– Зараз часто батьки дітей відкладають операції тільки тому, що їм страшно виїжджати за межі області, тим більше в столицю. Багато людей, навпаки, скоріше готові приїхати на Закарпаття прооперуватися, аніж у Київ. Хочемо, аби люди знали, що у нас є спеціалісти, і обласна дитяча лікарня має можливість надавати дітям допомогу.

– Чи плануєте залучати та навчати нових фахівців у цій галузі?

– Звичайно, плануємо! У будь-якій медичній спеціальності самому неможливо ефективно працювати. Для справді гарних результатів необхідна злагоджена команда. Ми вже маємо чудових фахівців, але шукаємо в команду ще нових людей, які хочуть працювати, зокрема, як у сфері патології органів грудної клітки, так і у дитячій лікарні загалом. Раді будемо спілкуватись із вмотивованими студентами, медичними сестрами, інтернами, молодими чи досвідченими медиками, які мріяли про цей досвід і саме цю сферу роботи.

– Які ознаки набутих хвороб та методи їх виявлення?

– Найбільш поширеною є ішемічна хвороба серця, що пов’язана з атеросклерозом. Також частими є набуті вади клапанів серця. Здоровий спосіб життя та регулярні медичні обстеження є важливими для запобігання серцевих захворювань.

– Які виклики Ви зустріли у процесі створення хірургії вроджених вад серця на Закарпатті?

– Зараз ми лише на початку довгого і захопливого шляху. Тому ми починаємо із простішого і сподіваємося, що зможемо робити і складніші операції.

– Перш за все, важливим є поширення інформації про доступні медичні послуги для жителів області. Часто пацієнти і не здогадуються, що допомога, якої вони критично потребують, надається поряд із ними у найближчій лікарні.

– Кардіохірургія є дуже ресурсозатратною галуззю медицини, що вимагає значного технічного та освітнього рівня. Лікарня потребує кардіологічних апаратів УЗД, апарату штучного кровообігу та іншої дороговартісної апаратури. Необхідне навчання персоналу для освоєння нових навичок та спеціальностей. Зараз дуже важко залучати кошти і людей до розвитку цього напрямку. Однак є потреба у наданні допомоги пацієнтам саме у нашій області. Тому адміністрація обласної дитячої лікарні максимально у межах можливостей сприяє розвитку програми хірургії вроджених вад серця. Відчутна зацікавленість обласної адміністрації, волонтерських організацій краю. Сподіваємось, що поширення інформації про наші плани та здобутки розширить коло зацікавлених осіб, котрі теж виявлять бажання допомогти лікарні загалом і програмі хірургії вроджених вад серця зокрема.

Ірина ГРАБКО