На Закарпатті відкрито унікальний пам’ятник євреям – жертвам Голокосту. ФОТО, ВІДЕО

19 квітня в селі Білки, що на Іршавщині, вшанували пам’ять загиблих євреїв краю.

У самому серці села встановили скульптуру, яка несе глибокий зміст історичного минулого для сучасного покоління.

На урочистість прибула делегація запрошених гостей: пан Саболч Токач, державний секретар Кабінету Прем’єр-міністра, відповідальний за європейські справи, член президентської трійки Міжнародного альянсу пам’яті жертв голокосту (IHRA), керівник угорської делегації IHRA,, пан д-р Іштван Грежа, уповноважений уряду Угорщини, координатор співпраці Соболч-Сотмар-Березької та Закарпатської областей, Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА, Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської обласної ради, Олександр Горін, голова Іршавської РДА, Віктор Симканинець, голова Іршавської районної ради, а також Василь Зейкан, сільський голова села Білки та представники історичних церков.

Особливим почесним гостем на відкритті пам’ятника став Менагем Мендел Вільгельм, головний раввін у Закарпатській області, представники єврейських спільнот області та діаспори з-за кордону.

Пам’ятник встановлено в честь вшанування жертв голокосту, євреям закарпатського походження, жителям села Білки, які під час Другої Світової війни примусово залишили свої домівки і практично жоден не повернувся на батьківщину живим.

Історія єврейської громади з Білок, яких вивезли до концтабору «Аушвіц-Біркенау» та жахливі фото, зроблені там, потрясли весь світ. На фото зафіксована єврейська громада Берегівського та Іршавського районів. Серед них були й члени родини Якоб. На фото, зроблених фотографами SS, зафіксовані ув’язнені безпосередньо перед їх запланованою смертю.

Одній із дітей родини Якоб, а саме Лілі Якоб-Зельманович Мейер пощастило вижити. Вона знайшла фото після свого неймовірного спасіння в одному з покинутих німцями бараках й оприлюднила їх під назвою «Альбом Аушвіца» або «Альбом Лілі Якоб». У 1980 році Лілі подарувала свій альбом Єврейському музею «Яд Вашем», тоді він налічував 203 світлини. За допомогою фотодокументів альбому був відзнятий драматичний фільм «Син Саула», угорського режисера Ласло Немеша, який отримав Гран-прі на Канському кінофестивалі, а також премію «Оскар-2016», як найкращий фільм іноземною мовою.

Віршованим твором Міклоша Радноті «Розгледніца 4» урочисту частину відкрила Наталія Гал, акторка Берегівського національного театру ім. Дюли Ійеша.

Перед присутніми виступив Соболч Токар: «Ми віддаємо шану тим угорцям-євреям, які були частиною нашої спільноти і смерть яких стала важкою втратою для нас. Вшанування пам’яті тих жахливих подій насамперед означає усвідомлення минулого, теперішнього та майбутнього. Єдиним гідним вшануванням стане той факт, що де б ми не були, коли б не були ми боротимемося з проявами антисемітизму. Тепер ми вже точно знаємо до чого це може призвести. Доля кожної окремої людини – наша спільна відповідальність. Якщо не підтримаємо один одного, в майбутньому можуть залишитись тільки світлини».

Геннадій Москаль також виступив перед зібранням на урочистій події. Він зазначив: «Це страшний період історії, коли людей вбивали тільки за те, що вони – євреї. На основі світлин Лілі створені музеї Голокосту в Берліні, Празі, Будапешті та інших містах світу. Такий музей потрібен і на Закарпатті. У нацистському таборі в Ужгороді загинуло понад 17 тисяч євреїв. Без їжі, води, будь яких умов для життя вони мучились і померли на території цегельного заводу. Ми не повинні забувати уроки минулого, щоб не допустити повторення подібної трагедії знищення цілого народу в майбутньому».

До запалення свічок у підніжжя пам’ятника було запрошено головного раввiна області та представників єврейської громади. Біля пам’ятного знаку вони молилися за спокій душі померлих та за єврейським звичаєм поклали камінець пам’яті та шани.

Скульптурну композицію встановлено за сприяння Уряду Угорщини, організації «Паннонія» та за підтримки громади села. Історичне минуле втілено в рукотворну пам’ять скульптором Михайлом Колодко та ковалем Василем Криваничем.

Марія КЕСЛЕР

Фото автора

Відео: Дмитро МИСЬ