Янош Шепа – охоронець та рятівник музею Берегівщини

Реліквії, що зберігаються в музеях, є важливою складовою нашої історії – це те, що можуть дізнатися про минуле наші діти та онуки, підростаюче покоління. Цієї думки дотримується і Янош Шепа – чоловік усе життя присвятив пошуку та збереженню експонатів із різних історичних епох. Так, у стінах музею Берегівщини можна побачити понад 7200 екземплярів на 160 різноманітних тем, які пан Янош збирав десятиліттями, – від геології до цікавих персон сучасності. Хронологія музейних експонатів охоплює період 250 тисяч років до нашої ери та сягає сьогодення.

Музей заснували 30 березня 2002 року, до того понад 20 років музею на Берегівщині не було. Розташований він у будівлі колишнього палацу графа Бетлена-Ракоці. Краще місце для музею складно було знайти, адже це одна з найстаріших споруд міста. Стартував музей усього із 42 експонатів, кількість яких із року в рік зростала.

Експонати музею Янош Шепа збирав усе своє життя, майже змалку. Чоловік згадує, що, будучи дитиною, на зароблені за коляди гроші біг купувати поштові марки: «І дурний може купити щось за гроші – у річ потрібно влити душу, і вона оживе». Цікаво, що пан Янош до сих пір їздить на роботу на раритетному велосипеді, вік якого – близько 88 років.

Колись Янош Шепа отримав грант від американського консульства та протягом місяця мав можливість ознайомитися з роботою тридцяти музеїв у Сполучених Штатах Америки. Тоді він і вирішив обрати інший підхід для створення музею в рідному Берегові.

«Коли виникла ідея заснувати музей, я одразу зрозумів, що його потрібно робити не по «радянському» принципу – за основу я узяв Біблію. Я вважаю, що ця книга є найсправедливішою. Бог створив небо та землю, а я вивчаю геологію нашої рідної Берегівщини. Люди дуже дивуються, чому ж це Берегово настільки не подібне до інших міст України. Саме тому я вирішив зробити музей більш візуальним, ніж це буває зазвичай, шукати правду глибше. Можливо, для багатьох людей я й переписую історію: головне – уважно дивитися та бачити», – розповідає пан Янош.

Музей – справа життя для Яноша Шепи. Чоловік переконаний, що кожен на своєму робочому місці має бути максималістом своєї справи: «Так нам буде краще житися. Для мене бути директором музею – це ніби щодня здавати іспит, адже ніколи не знаю, хто зайде до мене. Я не можу сказати таке, що не відповідає реальності».

Виставкові матеріали музею займають 4 величезні зали палацу. Незважаючи на велику площу, зорієнтуватися тут досить легко, бо експозиції представлені в хронологічному порядку. Показово, що музей Берегівщини – один із небагатьох, в якому збереглися останки мамонта, котрий жив на території сучасного Закарпаття. Вони представлені у першому залі, по сусідству зі знаряддями праці часів палеоліту. Другий зал розповідає про побут народностей, які жили на Закарпатті. Тут представлені стародавня маслобойка, ткацький верстат, перші праски, які активно використовувалися в цій місцевості.

Найбільший інтерес у відвідувачів викликають кишенькові терези, якими можна зважити як 5 кг, так і 1 тонну. Третій виставковий зал майже повністю присвячений подіям Другої світової війни. Під склом експозиції законсервовані особисті листи і одяг військових, а також важливі державні документи того часу. Останній зал знайомить з образотворчим мистецтвом краю. Тут зберігаються творіння художників. Особливе місце займають 35 картин берегівського живописця Йосипа Гарані.

Янош Шепа все своє життя намагався дізнатися більше про відомих уродженців Берегівщини. Він зібрав чимало речей, пов’язаних зі знаменитою актрисою Шарі Федак чи Іваном Фірцаком, відомим за прізвиськом Кротон.

«Кротон» – найсильніша людина світу, проте на Закарпатті навіть вулицю не названо на його честь. Одна з експозицій нашого музею присвячена саме йому. Тут знаходиться і шолом Кротона, який він отримав від королеви Англії після перемоги над тодішнім чемпіоном», – розповідає пан Янош під час екскурсії.

У музеї зібрано чимало відомостей ще про одну відому особистість, уродженку Берегова – співачку та актрису оперети, найвідомішу примадонну свого часу Шарі Федак. До слова, минулого року в центрі Берегова встановили чудову скульптуру, присвячену саме їй. Янош Шепа збирав відомості про життя Шарі Федак понад 40 років:

– Протягом 35 років я збирав вітальні листівки із зображенням нашої Шарі Федак. Загалом їх вдалося знайти аж 220. Цікаво також й те, що в Європі немає такого актора чи акторки, кого б видавали на такій кількості листівок. Всі вони зберігаються у нашому музею в якості експонатів. Нещодавно я видав книгу, де не тільки зображені всі ці листівки, а й зазначено, кому вона переслана, рецепт її улюбленого тістечка та резюме на чотирьох мовах – угорській, українській, англійській та німецькій. Крім того, я маю 24 музичні записи з голосом Шарі Федак – це все збиралося багато років. Також мені вдалося знайти її книгу «В дорозі», видану у 1928 році та підписану особисто Шарі Федак. Я пишаюся, що вона – наша землячка.

У стінах музею представлена секція виноградарства та виноробства, в першу чергу Берегівщини. Вивчаючи історичні документи, пан Янош виявив, що з 1247 року в краї активно розвивалося виноградарство та виноробство. Доктор Ліннер Берталан зумів вивести близько 140 сортів винограду. До того ж, «Троянда Закарпаття» вважалася візитівкою Радянського Союзу.

«Перед тим, хто мав пляшку такого вина, відкривалися всі двері. Цей напій свого часу завоював 20 золотих та 40 срібних нагород. У нас також представлений значок та унікальний свисток «охоронця виноградників» і, звісно, пляшка цього чудового вина», – згадує керівник музею.

Музей живе в сучасному світі, тому навіть має власну інтернет-сторінку, йдучи в ногу з новітніми технологіями. Створена вона на чотирьох мовах: українській, угорській, англійській та ідиш.

Протягом існування музею його встигли відвідати туристи з різних куточків світу – Японії, Америки, Африки, Австралії. Всі вони залишили свої відгуки в книзі побажань – зараз відвідувачів зустрічає вже дев’ята така книга, яка чекає, щоб у ній написали теплі та хороші слова. Тож не гаємо час – хто ще не був, ласкаво просимо у привітний та наповнений цікавинками музей Берегівщини.

Вікторія КОПИНЕЦЬ