У Свалявському меморіальному парку вшанували пам’ять жертв «маленьких робіт»

Велика трагедія «маленької роботи»

Там, де колись був Свалявський концентраційний табір, нині – меморіальний парк. На чорних плитах викарбувані імена близько 15 тисяч невинно убієнних жертв сталінських репресій.

У листопаді 1944 року командування радянської армії, бойові частини якої ввійшли на Закарпаття, прийняло рішення зібрати сюди з усієї області чоловіків угорської та німецької національностей призовного віку. Їх начебто мали відправити на відновлювальні «маленькі роботи», однак через нелюдські умови утримання багато з них загинули просто в таборі. У 1994 році на цьому місці відкрили меморіальний парк.

У суботу, 18 листопада, тут відбулося вшанування 73-ї річниці жертв репресованих. На офіційний захід завітали заступник Державного секретаря Угорщини з питань національної політики Петер Сіладі, Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайла, всечесні отці, науковці, представники обласної влади та місцевого самоврядування.

Перед початком виступу гостей пролунала коротка доповідь про історію та благоустрій парку. Зокрема йшлося про те, що протягом року тут були встановлені пам’ятний знак закатованим жертвам сталінських репресій та додаткові меморіальні дошки з іменами загиблих. І зараз Свалявський меморіальний парк – місце паломництва угорців країн усього басейну Карпат.

«Понад 70 років тому діди, батьки та діти вийшли за поріг свого дому з думкою, що незабаром повернуться. Вони сказали рідним декілька обнадійливих слів, поцілували їх і пішли. Ці чоловіки не знали, що прямують до незворотних страждань, а більше 10 тисяч узагалі йшли на вірну смерть. Ті, хто через десятиліття повернувся з концентраційних таборів, уже ніколи не змогли жити, як колись. Змінилися і вони, і світ…» – зазначив у своєму виступі заступник Державного секретаря Угорщини з питань національної політики Петер Сіладі.

У листопаді 1944 року, коли радянський фронт завоював Закарпатську область, був виданий наказ, згідно з яким населення віком від 16 по 66 років мало з’явитися для вивезення на роботу. Насправді на них чекав Свалявський табір смерті. Окрім угорців та німців, тут перебували також представники інших національностей.

Перший заступник голови Закарпатської облради, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС» Йосип Борто нагадав, що це одна із найтрагічніших дат в історії угорського народу, адже тисячі чоловіків стали жертвами сталінських репресій. Проти невинних людей жорстока влада застосувала принцип колективної вини.

У своєму виступі пан Йосип принагідно згадав і нещодавній резонансний закон «Про освіту». «Ми, закарпатські угорці, вимагаємо, щоб Україна була демократичною державою і щоб забезпечувала існуючі права національних меншин», – наголосив Йосип Йосипович.

Серед запрошених на заході був і очільник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль: «На жаль, сталося так, що визволення краю від нацистської окупації обернулося трагедією для багатьох закарпатців. Свалявський меморіальний парк є символом їхньої гіркої долі. Саме тут у радянському концентраційному таборі восени 1944 року вони були мобілізовані на так звані «маленькі роботи». Багато з них померли в нелюдських умовах, втратили здоров’я, а декого просто вбили. Ми схиляємо голови перед їхньою світлою пам’яттю…»

Після зворушливих промов відбулась екуменічна молитва за участю священиків різних християнських конфесій, а також покладання вінків до пам’ятника.

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ