Андрея Бочкор: вивчення української мови не повинне відбуватися за рахунок рідної!

Цими днями депутати Європарламенту – від Угорщини Андрея Бочкор, Болгарії – Светослав Малінов, Румунії – Траяна Унгуряну отримали відповідь на звернення у відкритому листі до Міністра освіти й науки України Лілії Гриневич, стосовно нового законопроекту, за яким можуть бути обмежені права національних меншин України.

Народні депутати звернули увагу Міністерства освіти України на порушення прав національних меншин в міжнародних рамках, тому що вони не відповідають європейським нормам й стандартам, що означає національну дискримінацію меншин.

Міністр освіти України, Лілія Гриневич у своїй відповіді на листа проінформувала депутатів, що реформа освіти є важливим пріоритетом для української державної політики в галузі освіти і що результатом та метою тривалих соціальних перемовин є “розширення національних прав меншин і корінних жителів”, та що зміни, пов’язані з освітою, були спрямовані саме цього на те, щоб “сприяти інтеграції меншин в українському суспільстві”. За словами міністра, всі зміни проводяться виключно в інтересах національних меншин, щоб швидше оволоділи державною мовою, яка є необхідною у вищих навчальних закладах і для роботи у більшості державних структур. Ці асиміляційні зусилля відкрито показують, що як і раніше, головною особливістю у сфері освіти та мовної політики є національні впровадження. У відповіді також передбачено, що поправки до Закону про освіту, які стосуються мовної освіти, були представлені тільки з добрими намірами, щоб “всі змогли вивчити українську мову”, “мали рівні можливості на ринку праці” й “не потрібно було емігрувати, а особливо це стосується угорців”. Гриневич стверджує, що Україна дотримується міжнародних зобов’язань стосовно Європейської хартії регіональних мов та мов меншин згідно Копенгагенської конвенції, бо там, де компактно проживають представники національних меншин, дозволено у початковій та середній освіті, поруч з державною, вчитися й рідною мовою. Але це тільки частково вірно, тому що багато чого залишається поза увагою. Іншими словами, ми можемо сказати, що у Європі можуть сприйнятися нововведення в українському законодавстві, як обмеження права користуватися рідною мовою національним меншинам, які гарантовані Конституцією України, і це не вважаючи на всі переговори й консультації. Ніхто не прислуховується до думки експертів, що не коштом обмеження рідної мови потрібно нав’язувати національним меншинам державну мову. Досягти бажаних результатів можна впроваджуючи більш ефективні методи навчання, з відповідними підручниками та диференційованою навчальною програмою.

У зв’язку з відповіддю на звернення, Андрея Бочкор заявила: “У випадках зі школами національних меншин потрібно брати до уваги, що учні краще засвоюють навчальну програму на їхній рідній мові, й цю можливість на всіх рівнях освіти повинна забезпечити держава. Вивчення української мови є дійсно дуже важливим питанням, але повинне відбуватися не коштом рідної мови й не може бути причиною обмеження прав на рідну мову. Спрямована з верхів інтеграція до більшості таїть в собі небезпеку асиміляції для національних меншин в Україні, що не є європейським підходом до справи”.

Брюссель, 12 січня 2017.
Kárpátalja