Купання в крижаній воді – радість для тіла і душі

Поки більшість закарпатців оговтуються від аномальних морозів, деякі краяни з власної волі бігають голяком, купаються у снігу і навіть пірнають в ополонку. Ці люди радіють усім порам року. Бо кожна з них прекрасна й дана для того, щоб ми змогли почерпнути для себе по максимуму.

Уже традиційно напередодні Водохреща «Карпатський об’єктив» продовжує писати про людей, які з радістю купаються в крижаній воді.

Цьогоріч героєм нашої рубрики став житель с. Невицьке, 36-річний Олег Мавроматі.

«Моржуванням займаюся близько року, хоча сам моржем себе не вважаю. Мені просто подобається купатися будь-якої пори року. Не можу точно описати відчуття від занурення в крижану воду, але вони хороші, особливо після купання. Післясмак можна порівняти з випитою чашкою гарячого шоколаду. Усередині стає спокійно, тепло і затишно», – розповідає Олег.

У звичайному житті чоловік займається власною справою, має маленький бізнес. Каже, що до купання в ополонці прийшов не через стан здоров’я, а просто тому що захотілося нових відчуттів. Рік тому запланував собі будь за що скупатися на Водохреща. Тому часу не гаяв, активно готувався. Уперше у воду занурився ранньої весни й відтоді не може відірватися від цього заняття.

«Що б там не було, а двічі на тиждень після роботи я ходжу купатися. Моє улюблене місце на нашій річці в Невицькому, біля дамби. Навесні та восени я перепливаю Уж, а взимку сам прорубую собі ополонку. До річки з дому йти приблизно 1,5 км. Неспішно прогулюючись, я з синами та дружиною приходжу до річки. Щоправда, вони не купаються, тільки вболівають з берега. У мене своя методика купання. Майже ніколи я не роблю розігрівальні вправи, як рекомендують. Просто роздягаюсь і пірнаю з головою в ополонку. До речі, зазвичай поки прорубую її, то добряче мерзну, тому зігріваюся вже у воді, яка видається мені теплою. Коли річка не замерзає, то трохи плаваю. Після купання дружина подає мені теплий халат. Важливо добре обтертися, одягнути на голову шапку».

Варто знати, що температура в ополонці не така вже й низька. Навіть коли надворі дуже холодно, у воді вона буде не нижчою за плюс три градуси.

Чоловік розповідає, що найбільше любить купатися в річці у своєму селі. Хоча спробував вже різні водойми і навіть басейни. Олег скупався майже в усіх водоспадах Лумшорів, відвідав цієї осені знамениту на Закарпатті Блакитну лагуну, яка розташована в лісовій місцевості за 7 км від села Чорноголова Великоберезнянського району на річці Лютянка.

У чоловіка є навіть маленька мрія – скупатися у всіх живописних водоймах Закарпаття, будь то літо чи зима. Щоправда, улітку йому трохи нудно. Утім найбільше Олег Мавроматі любить купатися в річках. Бо ж річки, як правило, течуть по зонах тектонічних розломів, тож це місця, де акумулюється енергія.

«Мені здається, що страх холодної води є тільки в голові. Я навіть придумав теорію взаємозв’язку холоду й радості. Коли організм потрапляє в крижану воду, йому здається, що він помирає. Механізми, що забезпечують життя, відразу починають працювати щосили. Опинившись на повітрі, де тепло, наше тіло розуміє, що йому не загрожує небезпека, а тому радіє».

Занурення в крижану воду – це свого роду короткочасний стрес, під час якого виділяється адреналін – гормон, котрий підвищує загальну опірність організму. Тому купання у крижаній воді – профілактика хронічних захворювань та застуд. Олег зізнається: не чекав, що моржування – панацея від усіх хвороб, але погоджується, що наразі забув про сезонні застуди та ГРВІ.

Тож свято Водохреща вже близько. Можливо, коло однодумців Олега розшириться. Та й починати зимове купання в такий час – це немов заручитися підтримкою небесних сил. Адже відомо, що саме тоді Господь дає воді цілющу силу й особливу благодать. Варто спробувати, бо, як говорить Олег, хто пірне в зимову купіль хоча б один раз, неодмінно захоче повторити це знову і знову.

Христина БІКЛЯН