У Берегові вшанували пам’ять героїв Угорської революції 1956 року

23 жовтня в Берегові відбулися урочистості з нагоди Дня пам’яті героїв Угорської революції 1956 року. Захід організувала громадська організація Pro Cultura Subcarpathica (PCS) спільно із Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці ІІ та Консульством Угорщини в місті Берегове.

Церемонія покладання вінків пройшла біля пам’ятника, встановленого на площі залізничного вокзалу.

Угорська революція 1956 року почалася в Будапешті як мирна демонстрація студентів та інтелігенції, які вимагали демократичних реформ. Проте влада застосувала зброю проти беззбройних демонстрантів, і виступ швидко переріс у збройний опір. Під тиском народу прем’єр-міністром став реформатор Імре Надь, який оголосив про вихід країни з Варшавського договору.

Радянський Союз не стерпів прагнення угорців до свободи – 4 листопада 1956 року радянські війська знову увійшли до Будапешта. Повстання було жорстоко придушене: тисячі людей загинули, сотні зазнали переслідувань і репресій.

У Берегові пам’ятний захід розпочався з виконання вірша Ендре Аді «Молитва після війни» у виконанні Емеше Орбан. Після цього до присутніх звернувся консул Генерального консульства Угорщини в Берегові Іштван Дьєбнар.

«Згадаймо хлопців і дівчат, але також родини, які допомагали пораненим і підтримували тих, хто змушений був тікати. Завдяки їхній жертовності ми й сьогодні знаємо: угорський народ ніколи не поступиться своєю свободою. Спадщина революції 1956 року – це пам’ять про надію, свободу та гідність, на якій ми будуємо майбутнє», – зазначив дипломат.

Після промови Сільвестер Ферку та Богларка Ферку виконали пісню Бейли Пінтера «’56 живе».

Про значення подій 1956 року розповіла професорка, докторка історичних наук, доцентка університету ім. Ф. Ракоці ІІ Наталія Вароді.

«Жовтневі події – це не просто хронологія революції, а перемога людської гідності над гнобленням. Ми згадуємо героїв, щоб пам’ятати: навіть у безнадії є надія. Минуле потрібно розуміти, а майбутнє будувати на основі чистої пам’яті», – наголосила вона.

Дослідниця також нагадала, що в 1956 році угорці Закарпаття активно підтримували революцію: у краї створювалися політичні групи, поширювалися листівки солідарності. За це 46 осіб були притягнуті до суду, 18 – засуджені до загалом 24 років ув’язнення. Восьмеро студентів відрахували з вишів, а реформатського пастора Ендре Ґече замучили під час допитів.

Координаторка Pro Cultura Subcarpathica Крістіна Молнар наголосила, що традиція вшанування героїв це не лише шана минулому, а й приклад для сучасності.

«З 2019 року PCS організовує цю поминальну зустріч. Зростаюча єдність показує, що ідеї свободи, спільності та любові до Батьківщини живуть у нас і не згасають із часом. Ми вдячні всім, хто щороку долучається до спільної молитви та пам’яті», – зазначила вона.

На завершення священнослужителі римо-католицький парох Берегова Янош Молнар та греко-католицький душпастир Іштван Мароші виголосили благословення громади. Після спільної молитви представники місцевих органів влади, громадських організацій, навчальних закладів і культурних установ поклали вінки до пам’ятника героям 1956 року.

Захід у Берегові став нагодою для закарпатських угорців згадати героїв боротьби за свободу та вчергове підтвердити: єдність, гідність і любов до Батьківщини залишаються живими цінностями й сьогодні.

Подібні пам’ятні заходи цього дня відбулися і в інших населених пунктах Закарпаття.

Наталія ВАРОДІ, фото автора