У 4 класі діти складатимуть ЗНО? Що кажуть краяни

Експерименти в освіті у будь-якому разі відображаються на учнях і на успішності більшості. Тому новації мали б бути добре обміркованими та аргументованими. Тим більше, коли приймаються вони в умовах війни. Психіка дітей зараз страждає не тільки від перевантаження за партами, але й від постійних повітряних тривог, уроків в укриттях, а подекуди ще й від обстрілів.

Нещодавно громадськість сколихнула новина про нововведення у молодшій школі. МОН вирішило запровадити у молодшій шкільній ланці моніторинг знань. Мова про те, щоб учні четвертих класів складали… ЗНО. Інформація швидко набула нечуваного розголосу і як вчителі, так і батьки почали відверто обурюватися з приводу такого розвитку подій. Тож що кажуть закарпатці про ЗНО у 4 класі? Що взагалі мало на увазі Міністерство освіти і науки під цим зовнішнім незалежним тестуванням? Коли його планують впровадити? Відповіді шукав «Карпатський об’єктив».

Що за ЗНО

У 2025 році МОН, незважаючи на те, що в державі не припиняються військові дії, вирішили повернути у школи Державну підсумкову атестацію. Ще в минулому році у відомстві розробили нові матеріали для дев’ятикласників і нову модель для учнів 4 класів. Крім того, для найменших випускників у 39 школах провели пілотні тестування. Але амбіційні плани МОН зірвали у Верховній Раді. Навіть народні депутати не підтримали ініціативу Міністерства освіти і науки і проголосували за закон, що скасовує ДПА-2025.

Утім у МОН не заспокоїлися і вирішили й далі проштовхувати свої наративи. Уже в цьому навчальному році там планують наперекір усім провести другий етап пілотування ДПА для 4-го класу, у лютому – квітні 2026 року створити онлайн-платформу для проведення тестування, у квітні – травні прогнати через неї 10 000 четвертокласників – для апробації. Про це йдеться на офіційному сайті відомства, де також оприлюднено наказ від 15.08.2025 року про конкретні етапи підготовки до ДПА у 2027 році.

Для чого моніторити психіку дітей?

У МОН пояснюють, що результати ДПА не впливатимуть на оцінки. Навіть якщо результат буде невтішним, учня переведуть до середньої ланки. Це – теоретично. На практиці ж може бути по-іншому.

Відомо ж, що через хвилювання дитина може наробити помилок і «зіпсувати» тести. Адже в когось батько на війні, у когось навіть загинув хтось із рідних, а комусь може перервати тестування сигнал повітряної тривоги і відповідно через стрес і розгубленість бали будуть низькими. Відтак дитина з поганим (умовно) результатом може забути про гімназійні класи, адже при прийомі точно таки звернуть увагу на ці тести. Тож безслідно все точно не пройде.

Крім того, навіть якщо справді результати ні на що впливати не будуть і таким чином МОН хоче моніторити рівень вчителів, то для чого це робити за рахунок дітей!? Чи не простіше тоді придумати тестування конкретно для педагогів?

Що кажуть вчителі

Пані Марія з Мукачівщини – вчителька початкових класів. Просить не називати прізвище і не вказувати школу, в якій працює. Наголошує, що до повномасштабки ДПА у 4 класі було і не вона тоді не бачила у цьому нічого поганого. Але зараз часи трохи не ті…

«ДПА відмінили під час пандемії. Якщо для випускників це – шанс стати студентом, то для молодшої ланки – додатковий стрес. Крім того, тоді ДПА і зараз ЗНО – різні речі, – каже вона «Карпатському об’єктиву». – Діти дуже знервовані навіть через прості контрольні. Для ЗНО ж відповідно розробляють онлайн-платформи, складають графіки. Це – серйозно. Якщо все робиться просто для галочки, то для чого витрачати шалені державні кошти? Для чого тестувати психіку учнів? Вони ще дуже малі для такого стресу. Для чого врешті-решт це зайве навантаження на вчителя?»

Педагогиня наголошує, що до тестування діток потрібно ще й готувати, проводити додаткові заняття і впевнена, що про це, скоріш за все, автори новації не думали…

«А потім у нас чиновники дивуються, що мами вивозять дітей за кордон. Там вони швидко опановують мову і спокійно здобувають освіту без експериментів і зайвого стресу. Вчитель має більше можливостей для власних ініціатив і стільки бюрократії, як тут, у ЄС немає. Хотілося б, щоб так було і в нас. Я дуже люблю своїх учнів, обожнюю свою роботу, але мені не подобаються необмірковані експерименти в освіті. Ось відмінили медалі, заощадили кошти, але в дітей відібрали серйозну мотивацію. А потім дивуємося, що не хочуть вчитися», – додає вчителька.

Немає логіки

Батьки теж переконані, що міжкласові атестації – саме перевірка вчителів заради якихось рейтингів, якими люблять вихвалятися хіба що в обласних департаментах та міських відділах освіти. Для дітей нічого позитивного вони не приносять і взагалі в них немає ні логіки, ні потреби.

«Може скоро і з садочків будуть випускати тільки після складання тестів, – обурюється хустянка Руслана Калин, мама першокласника, який, скоріш за все, вже підпаде під випробування ЗНО/ДПА. – А може вже взагалі при переведенні до кожного наступного класу його впровадити? Це вже іронізую. Треба ж додуматися до такого, щоб у молодшій ланці маленьким дітям впровадити ДПА у формі ЗНО. Я не розумію, чим керуються в міністерстві, адже знаю випадки, коли навіть відмінники-старшокласники провалювали НМТ. А такі малі ще більше хвилюватимуться, адже й учителі, логічно, що їм щоразу нагадуватимуть про те тестування, лякатимуть ним. Не у всіх дітей міцна нервова система і не всі байдужі до результатів успішності. Декого це може зламати ще на початку шкільної дороги».

У Оксани Ковач із Тячева один син вже є студентом, інший навчається в середній ланці, а менша донечка вчиться у другому класі. Тож жінка серйозно занепокоєна освітньою новиною.

«Василь складав ДПА в четвертому класі. Я пригадую, скільки страшилок було перед тим. Навіть директорка лякала, що хто не складе, піде вулиці підмітати. На щастя, Іванкові поталанило і тоді ДПА в молодшій ланці не було. А от за долю Насті хвилююся дуже, – стверджує багатодітна мама. – Дітям оті тести подають, як іспит. Навіть якщо завдання легкі, вони все одно хвилюються і бояться. Для чого їх кошмарити, якщо, як переконують у МОН, ЗНО має дати оцінку роботі вчителів. Насправді мені шкода і педагогів. За таку зарплату, як вони отримують, я б особисто не змогла в такій системі працювати».

Варто додати, що голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак переконує, що ЗНО у 4 класі не буде, буде тільки ДПА. Як би там не було, а МОН рішуче налаштоване моніторити рівень знань четвертокласників, а точніше – їхніх наставників. Тож залишається тільки сподіватись, що зайвого стресу для дітей хоча б створювати не будуть і результати тестувань учнів не залякуватимуть…

Марина АЛДОН