Андріана Лагута з Мукачева презентувала виставку постерів

«Нашто? Оби було дашто». Так називалася експозиція, яка 13 вересня відкрилася в Хусті у Вільному просторі «YO». Завітали на подію як друзі мисткині, так і поціновувачі графічного дизайну. Андріана – випускниця Закарпатської академії мистецтв, дизайном займається професійно, але роботи, які показала загалу, створювала, як зізналася, для себе, для власного задоволення, для самовдосконалення та самореалізації.

Її постери цікаві передусім тим, що на кожному з них є цитата закарпатською говіркою, є угорські слова кириличними літерами, які ми вживаємо у повсякденних розмовах на вулицях у тісному колі, у розмові з друзями. Надихнув авторку Мирослав Дочинець, відомий письменник, якому вона свого часу верстала одну з книжок.

За словами Андріани Лагути, дизайном вона захопилася ще в дитинстві, творила щось практично відколи себе пам’ятає.

Модератором події виступив Віталій Келемен.

«Це – аудіовізуальна історія і я вдячний Андріані, що погодилася приїхати і показала свої роботи. А вони в неї автентичні, неповторні, сучасні і цікаві. Кожен постер – жива частинка нашої говірки. Цитати варті уваги, бо вони про актуальне», – наголосив він.

«Роботи мукачівки дійсно авангардні. Кожен дизайнерський витвір, доповнений діалектом, ніби оживає і відгукується всередині голосом предків, – підкреслив засновник вільного простору «YO» Слава Кошан. – Доробок Андріани – це не просто картини, це – свіже дихання у мистецтві».

Інна Ковач завітала на подібну подію вперше. Вона вражена експозицією і нешаблонністю творчості дівчини.

«На постерах – справжні афоризми! «Менше лопони – більше вчуєш», «Легіневі очи, аби на дівок позерав», «Ти ня мириґуєш» та інші. Це – просто крилаті закарпатські фрази. Ніби кожен їх чув, кожен знає, а в той же час мало хто замислювався, який глибокий зміст у них закладено. А наші діди-бабусі знали що казати! Та й гостре слівце в народній мові було завжди. І Андріана зуміла це втілити у творчість. Вийшло просто вражаюче!» – наголосила вона.

Сама авторка зізналася, що має взяла собі псевдо «Guta» від прізвища Лагута, утім воно відгукується з її творчістю, адже в нашому краї відомим висловом є: «Ґута би тя побила», а Андріана відтворює в творчості саме незабутній місцевий колорит.

«Це – моя перша виставка не тільки в Хусті, а взагалі. Ніколи не ставила собі за мету комусь показувати роботи, працювала, як кажуть, для шухляди. Та мені запропонував Віталік показати доробок у Хусті і я погодилась, – розповіла авторка «Карпатському об’єктиву». – Я працювала просто для себе. Тут жодного комерційного підтексту немає. Малювала ж усе своє життя і вдячна батькам, що мене підтримували, з юного віку віддали ще малою в художню школу, прийняли мій вибір здобути фах дизайнера у Закарпатській Академії мистецтв».

У роки навчання мисткиня захоплювалася і живописом та графікою, зараз реалізовує себе виключно у графічному дизайні.

«Мені важко пояснити, що є власне імпульсом для мене у творчості. Це – приблизно як коли жінка щось готує. Їжа може бути просто для того, щоб втамувати голод, а може бути щоб і наїстися і зробити страву смачною та гарною. Або ж приготувати щось нове, з нових складових, гарно засервірувати стіл, гарно презентувати цю їжу. Так відбувається і в мистецтві», – каже вона.

Над однією роботою, як запевняє Андріана Лагута, вона може працювати і три хвилини, і три тижні. Усе залежить від багатьох чинників. Утім творчий процес вона намагається якомога більше автоматизувати, тому над більшістю постерів працює недовго. При цьому, зазначає, що багато її робіт взагалі ніхто не бачив.

Утім виставка мисткині дійсно цікава і варта уваги. Її роботи сповнені закарпатським колоритом і кожна несе в собі позитивний посил, щось яскраве, емоційне і свіже.

Марина АЛДОН