Музика, слово і душа в одному ритмі: у Малих Геївцях вшосте розпочався табір гітари, співу та поезії

На базі Малогеєвецького ліцею імені Ференца Егрі, що на Ужгородщині, знову зазвучала гітара, заспівали дитячі голоси й ожило поетичне слово. Вшосте стартував унікальний табір гітари, співу та поезії – це подія, яка щороку гуртує юних митців з усього Закарпаття. Захід відбувається за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату національної політики при Канцелярії прем’єр-міністра Угорщини та фонду імені Бетлена Габора.

Це більше, ніж просто мистецький табір. Це простір, де зустрічаються талант і щирість, творчість і дружба, де музика й слово зливаються в єдиний ритм, здатний зворушити кожне серце.

Цьогоріч до Малих Геївців приїхали 34 учасники віком від 10 до 16 років із 10 населених пунктів Закарпаття, які представляють 17 навчальних закладів. Майбутні поети, музиканти, актори прийшли, щоб знайти себе, спробувати нове, доторкнутися до справжнього мистецтва.

Програма табору побудована так, щоб кожна дитина не лише здобула нові знання, а й отримала радість від процесу. Через гру, імпровізацію, майстер-класи та сценічні виступи учасники розкривають свій творчий потенціал і вчаться виражати емоції через музику та поезію. Тут формується емоційний інтелект і народжується глибока любов до культури.

Особливу атмосферу створюють люди, для яких мистецтво – не просто професія, а стиль життя. Назвемо їх.

Координаторка проєкту Елеонора Богаті, директорка ліцею ім. Ф. Егрі багато років поспіль віддано підтримує юні таланти.

Йожеф Івашкович – композитор, заслужений музикант, лауреат премії «Угорська спадщина», засновник фестивалю Credo. Його гітара звучить у таборі немов голос душі.

Маріанна Чакань Дьорке – педагог із гітари та вокалу, керівниця хорової школи Gyöngykaláris. Її ніжний, але впевнений підхід допомагає навіть найсором’язливішим дітям розкрити свій голос.

Крістіан Савла – майстер гітари, терплячий наставник і уважний слухач.

Нора Тарцї – викладачка поетичного слова та мистецтва ручної роботи, яка надихає творити не лише словами, а й руками.

Еріка Яворскі – поетична душа табору, викладачка поезії, яка вчить не просто римувати, а глибоко відчувати та переживати слово.

Каталін Вагнер – наставниця прикладного мистецтва, з якою кожен дитячий виріб стає справжньою історією.

До табору також долучилося троє студентів педагогічних вишів, які проходять тут практику, привносячи у спільноту молодіжну енергію та щире натхнення.

Традиційно зворушливою частиною програми є день вшанування пам’яті Ласла Боді «Cipő», легендарного фронтмена гурту Republic. У середу діти вирушають до Меморіального дому, щоб побачити його інструменти, дізнатися більше про життя митця та заспівати його пісні.

Це не просто екскурсія – це духовне доторкання до спадщини. Момент, коли діти усвідомлюють: музика – це не лише звук. Це пам’ять, біль, любов і живі ідеї.

Завершення табору – справжнє свято. На сцені – діти, які за шість днів пройшли шлях від сором’язливих слухачів до впевнених виконавців. У руках – гітари. В очах – блиск. У голосах – сила. У піснях і віршах – усе, що вони пережили: дружба, відкриття, хвилювання, радість. Заключний концерт – це «акорд мрій», коли серце говорить через творчість.

Табір – це місце, де народжується світло душі. Тут музику та поезію не просто вивчають – їх проживають. Тут діти вчаться чути себе, поважати інших, розуміти мову серця. Вони відкривають, що культура – жива, і починається вона з маленької, щирої ноти в душі дитини.

А головне – вони відчувають, що світ справді може стати кращим. Якщо співати. Якщо слухати. Якщо ділитися добром.

Наталія ВАРОДІ, фото БФ «Геніус»