У Тячеві відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років

Угорська громада Верхньотисянського регіону традиційно відзначила річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років у Тячеві. Через війну вже третій рік поспіль ушанування пам’яті героїв і мучеників тих подій відбулося в рамках тихого покладання вінків у вузькому колі.

Меморіальний захід розпочався з богослужіння в місцевій реформатській церкві. Слово Боже проповідував пастор Карой Ласло, який, зокрема, зазначив, що Тячів є центром угорців Верхньотисянського регіону. За словами священника, він пишається тим, що може служити в громаді, де угорці мають сильне почуття національної ідентичності. Карой Ласло зазначив: «Хоча під час війни багато людей покинули край, ті, хто залишився, вірять у гасло: «Якщо Бог з нами, хто може бути проти нас?». Місцеві угорці сумлінно бережуть пам’ять про Лайоша Кошута. Ще в далекому 1898-му жителі Тячева встановили йому пам’ятник, який і сьогодні стоїть у центрі міста. Події 1848–1849 років досі мають велике значення для нації, і їх потрібно пам’ятати, додав пастор.

Голова Верхньотисянського регіонального осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шарі під час свого виступу підкреслив важливість відзначення національних свят, адже вони слугують приводом для зустрічей. Незважаючи на те, що боротьба за незалежність була 177 років тому, зміст і дух подій того часу все ще живі в угорському народі. Їхній меседж полягає насамперед у тому, що за свободу та незалежність потрібно боротися завжди. «Ми й тепер ведемо боротьбу, але для цього потрібна волелюбна молодь, готова діяти, – наголосив Йожеф Шарі. – Адже в 1848 році саме молодь була тією хороброю рушійною силою угорців. Водночас нам потрібні відповідальні політики, такі як Кошут, Сечені, Деяк». А відтак додав: «Коли завершиться війна, коли повернуться наші військові, наші люди, нам будуть необхідні такі постаті, як Ференц Деяк. Бо тут наша батьківщина, і нам потрібні виважені, мудрі лідери, які згуртують наші громади. Завдання нинішніх днів – зберегти незалежність і свободу, підготуватися до миру та продовжити з того місця, де ми зупинилися».

У заході взяв участь і консул Угорщини в Берегові Дордь Балог. Виступаючи перед присутніми, він наголосив, що в 1848 році вся нація об’єдналася. «Перед подіями 1848-го народ не тільки піднявся, але й узявся за руки: кріпак подав руку дворянину, і вони стали нацією. Легше встояти, спираючись одне на одного», – зазначив дипломат. «Сьогодні угорці Закарпаття святкують разом з угорцями Карпатського басейну. Те, що після 105 років розділення ми ще можемо святкувати разом, – результат, зокрема, і березневих подій 1848 року. Хоча Всевишній обтяжив наші плечі великим тягарем, водночас Він дав нам благодать єдності, яку неможливо розірвати перекроюванням кордонів», – наголосив консул. За його словами, уряд Угорщини й надалі буде допомагати та підтримувати закарпатських угорців.

Після богослужіння присутні поклали вінки до пам’ятника Лайошу Кошуту в центрі міста. До заходу долучився і спортсмен Карой Токар, котрий подолав відстань із Солотвина до Тячева на велосипеді на знак ушанування пам’яті героїв Угорської революції 1848 року.

(VE/Kárpátalja hetilap)