На Закарпатті виступив угорський ансамбль

На Закарпаття завітав ансамбль Kiss Kata з Угорщини. Першою зупинкою туру став прикордонний Чоп, де учасники гурту виступили 14 лютого. Концерт відбувся у стінах місцевої реформатської церкви.

– З початку війни я багато думала про Закарпаття, в останні 2-3 роки ми багато разів приїжджали. Цього року за підтримки Фонду ім Габора Бетлена ми отримали можливість реалізувати тур у краї аж до 31 травня, щоби передати меседж з Угорщини: ви не самотні. Можливо, це додасть трохи надії та сподівання закарпатцям. Саме тому тур отримав назву «Ніколи наодинці!», – повідомила лідерка ансамблю Ката Кіш перед виступом у Чопі. За її словами, музиканти намагалися підібрати для програми пісні, які можуть трохи зігріти душу в ці дуже важкі часи.

Вокалістка наголосила, що для неї важливо, аби закарпатські угорці знали, що вони справді не самотні, і що поки є угорці, вони можуть триматися за руки, наприклад, через музику.

На початку виступу пастор Чопської реформатської церковної громади Давід Бакша привітав присутніх, музикантів, а також пастора Аттілу Балога, котрий долучився до організації туру та приїхав із ансамблем.

– Ми можемо бути тут, у церкві, у громаді, і можемо відчути з благодаттю Господа, що ми є, ми можемо бути в спільноті, у нас є брати і сестри, з якими ми все ще можемо бути разом і з якими ми все ще можемо служити разом. Для нас завжди радісно, коли до нас навідуються наші закордонні брати і сестри. У Закарпатській реформатській церкві 2025-й – Рік служіння, а служіння має бути частиною життя кожного. Цього року ми вчергове відчули тепло наших закордонних друзів, які допомагають і підбадьорюють нас.

Відтак розпочався виступ ансамблю з Будапешту. «У мовчазному болю я твоїми стежками ходжу, Тисячі хрестів сповіщають про це в цьому краї, Завжди був, хто віддавав свій найцінніший скарб, Блиск очей, свіжу блакить неба», – це прозвучало на початку виступу в стінах храму. Затим пролунали рядки пісні гурту «Republic»: «Треба йти на війну і воювати. Недостатньо померти й кохати. Кожен день потрібно народжуватися заново. Мріяти про те, що не може здійснитися…» – слова, котрі, на жаль, набули нового значення для нас у ці часи.

Співачка Ката Кіш, звернувшись до присутніх, закликала розігріти свої голосові зв’язки відомою всім угорською народною піснею, і присутні радо відгукнулися.

З нагоди тижня шлюбу ансамблю присвятив пісню «Якби ти знав» насамперед подружнім парам і закоханим. Відтак прозвучала власна композиція «До розсипаних намистин», слова якої написала Ката Кіш, а музику – Тібор Бикич.

Хор Клубу пенсіонерів Чопського осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) часто виступає, тож Ката Кіш разом із ним виконав відому в Карпатському басейні та поширену в угорській діаспорі композицію «Я – угорець». Рядки: «Серце б’ється в унісон, і в ньому б’ється слово, що бути угорцем справді добре! […] У своїй країні я завжди вдома. Я вірю, що я також гарний угорець», – особливо зворушили присутніх.

Одним із сюрпризів майже годинної програми стала пісня, написана гуртом спільно з Аттілою Ласло. Її меседж: де б у світі ти не був угорцем, маєш знати, що ти ніколи не самотній, а єдиний з нацією! Композицію «Ніколи наодинці!» заспівали Ката Кіш і Бикич Борша.

На завершення пролунала композиція «Потрібне ще одне слово», яку виконали Ката Кіш, Матей Ментер (гітара), Пейтер Ейзенгофер (бас-гітара), Тібор Бикич (клавішні).

– Коли я співаю, я ніби, молюся, тоді я найближче до Всевишнього. Я подумала, якщо я зможу змусити публіку співати, то, можливо, зможу привнести трохи радості і розради в серця людей, адже співати добре, співи приносять радість. Якщо хоч на півхвилини вони зможуть забути свої печалі, те, що їх оточує, то я виконала свою місію, – зазначила Ката Кіш наприкінці концерту. Співачка – реформатка і дуже любить звучання молитов реформатських церков.

– На Закарпатті – чудові реформатські церкви, я просто вражена. Наші пісні гідні і Божого дому, навіть якщо це і народні пісні, які ми виконуємо з дещо нетрадиційним звуковим обарвленням, сильнішим соло на гітарі чи фортепіано. Вважаю, що церква тепер – місце, куди ми йдемо для прихистку, і я хочу, аби наші концерти теж були певним прихистком. Послання наших пісень, те, що ви не самотні, може стати таким самим прихистком, як і те, що ми тут, у цій чудовій церкві, – зазначила вокалістка.

Після фото на пам’ять гурт продовжив тур і в п’ятницю ввечері виступив ще у Великій Доброні на Ужгородщині.

Там ансамбль разом із великою кількістю глядачів зустрів очільник Ужгородської реформатської єпархії Андраш Коложі. За його словами, завжди відрадно зустрічати гостей з Угорщини, адже це підкреслює єдність.

– У наш час дуже важливо відчувати, що про нас не забули, зокрема, в Угорщині. Виступ ансамблю нагадав нам, що ми знаходимося у вірному місці, там, куди нас призначив Бог. Це дуже важлива річ, яку ми повинні знову і знову нагадувати собі, бо це надає людині сил. Було також приємно почути, що допомога близько. Ми віримо і сповідуємо, що допомога надходить не зі сходу чи заходу, а згори, від Бога.

У суботу гурт виступив на Берегівщині: в селах Астей та Кідьош, а в неділю – в Бене та Шаланках. Сподіваємося, що невдовзі музиканти своєю програмою «Ніколи наодинці» зможуть надати духовну силу та підтримку й іншим краянам у різних куточках Закарпаття.

Вікторія Рего/Rehó Viktória