У Берегові відбувся традиційний дитячий табір рідної мови

Дитячий журнал «Irka», яку видає Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (КМПС), вже протягом 28 років організовує літні табори рідної мови для дітей, які живуть у діаспорі на Закарпатті. Місце проведення щороку обирають інше. Цьогорічний табір відбувся на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

Метою табору «Ірка» є створення живого угорськомовного середовища для дітей, які проживають у населених пунктах з неугорською більшістю, але їхні предки є угорцями та/або відвідують угорськомовну чи недільну школу.

До табору долучилося 50 осіб, в основному діти з Буштина, Королева, Кобилецької Поляни, Сваляви та Тячева.

Малечу розділили на групи, в яких займалися на різних заняттях. До обіду з ними займалися рукоділлям та проводили уроки з вивчення угорської мови як іноземної. Уроки давала вчителька зі Сваляви Генріетта Соколова. «Можливо, на перший погляд видається дивним, що під час літнього табору діти сидять на заняттях. Але це не традиційний урок. В ігровій формі проводиться заняття, яке триває близько години. Цьогоріч до нашої програми ми додали тематику народної казки, через яку намагаємось приблизити дітей до народної культури, звичаїв», – пояснила керівниця табору Марія Токач.

У післяобідній час проводилися навчання народного танцю під керівництвом Богларки Ботош та майстер-класи з рукоділля, які веде Еріка Матьюш. На цих заняттях діти вивчали кольори, назви матеріалів та інструментів, їхні форми та якості угорською мовою. Потім на хлопчиків і дівчат чекало спортивне дозвілля, а у вечірній час – перегляд фільмів або танці.

Ремісничі заняття та вивчення угорської мови відбувалися щодня завдяки майстерці та вчительці, які намагалися розширити знання дітей угорської мови в ігровій формі. Але кожен день приносив щось нове.

Під час табору діти відвідали етнографічний будинок-музей у Великих Берегах, де ознайомилися з облаштуванням та обладнанням позаміського будинку, випробувала народні ігрові іграшки. А також мали можливість побувати та ознайомитись з кінним візит-центром у Меморіальному парку села Чома.

Окрім усього цього, програма була збагачена програмами (рукоділля, спортивні ігри), які проводили студенти інституту Ракоці, що проходили літню практику в таборі.

«Останнього вечора ми традиційно провели конкурс талантів. Кожна група представила свій плакат, гасло та підготовлений танець. Усі учасники табору отримали грамоту на пам’ять. Як показує досвід, навіть ті діти, які на початку соромляться спілкуватися угорською мовою, під час табору з кожним днем стають дедалі більш розкутими та відкритими, а згодом вільно і частіше розмовляють угорською мовою», – розповіла організаторка пані Марія.

Наталія ВАРОДІ, фото автора