Українські діти в системі освіти Угорщини – подкаст

Угорський Інститут досліджень національної політики запустив подкаст під назвою «Перетини кордонів» (Határátlépések), у рамках якого учасники обговорюють питання, що стосуються національних меншин, зокрема тих, які проживають за межами Угорщини. Розмови публікуються кожні два тижні.

Гостями чергового подкасту стали представниця української нацменшини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса та заступниця уповноваженого в справах національних меншин Ержебет Шандор Салаї. Модератором розмови виступила співробітниця Інституту досліджень національної політики Вікторія Ференц.

Після нападу росії на Україну в лютому 2022 року багато українських родин утекли від війни, яка вирувала в країні. Чимало людей прибуло, зокрема, до Угорщини. І хоча хвиля біженців, характерна для першого періоду, спала, цей процес ще не завершився.

Навчання дітей біженців за кордоном стало важливим питанням, яке необхідно вирішувати і в Угорщині. На відміну від перших місяців, коли і школи, і батьки розглядали перебування в Угорщині як тимчасову ситуацію, тепер стало очевидним, що потрібні більш сталі рішення.

За даними перепису населення в Угорщині 2011 року, кількість українців у країні становила близько 7,5 тисячі осіб. Останній перепис, проведений восени після початку російсько-української війни у ​​2022-му, засвідчив, що ця цифра зросла до 25 тисяч. В основному українці оселилися в Будапешті, областях Пешт, Феєр та Комаром-Естергом, повідомила Ліліана Грекса.

За її словами, заступниця уповноваженого в справах нацменшин одразу зв’язалася з нею і запитала, чим може допомогти біженцям з України. «Я пам’ятаю, що ми разом поїхали на залізничний вокзал (Келеті, Будапешт), де заступниця омбудсмена поспілкувалася з рятувальниками та керівниками благодійних організацій, які надавали допомогу», – згадала Ліліана Грекса.

Згідно з дослідженнями, лише в Будапешті наразі живе 17 тисяч дітей української національності, які повинні брати участь у процесі навчання, тоді як по всій країні освіту здобувають лише 5 тисяч дітей. Це стосується 1600 навчальних закладів.

Ліліана Грекса торкнулася й проблеми фрустрації дітей, спричиненої переживаннями через абсолютно нове середовище, культуру, мову. Було кілька випадків, коли українці, які відвідували школи, почувалися незатишно серед інших учнів, унаслідок чого багато хто переставав приходити на уроки й натомість обирав позашкільні заняття українською, які пропонуються різними організаціями. Це не обов’язково погано, але, на жаль, вони не надають документів, які підтверджують ступінь навчання й дозволяють продовжувати навчання в майбутньому, чи то в Угорщині, чи в Україні.

Ержебет Шандор Салаї, у свою чергу, розповіла про ті проблеми, що виникли після початку війни, та їхнє вирішення. Що буде з дітьми? Як допомогти родинам? Адже в більшості випадків приїхали жінки та діти.

Одна з проблем полягає в тому, що участь в онлайн-навчанні в Україні не зараховується в оцінюванні успішності в угорських школах. Крім того, в Угорщині мало фахівців, які володіють мовою й відповідними професійними навичками, бракує і людей, які можуть допомогти дітям та їхнім батькам подолати психологічні травми.

Повний подкаст можна послухати на сторінці Інституту досліджень національної політики на платформі Spotify.

(skh/Kárpátalja hetilap)