У скільки обійдеться закарпатцям приготувати бограч на природі

Літо – пора пікніків та відпочинку на лоні природи. Багато хто, принаймні на вихідні, зараз вибирається до лісу, до річки чи до озера, аби провести час із родиною та друзями, відпочити, поновити сили та смачно поїсти. Як кажуть наші краяни, на природі і апетит кращий, і їсти веселіше.

Що готувати і чим ласувати, кожен вибирає для себе особисто, але все ж найчастіше закарпатці під час вилазок у гори чи до води смажать шашлик, варять уху, або ж охоче смакують улюбленим багатьма бограчем. Угорська національна справа у нашому краї сприймається, як невід’ємний елемент місцевої кухні.

Тож нині «Карпатський об’єктив» спробує підрахувати, у скільки ж обійдеться приготування м’ясного наваристого гуляшу для однієї невеликої компанії.

М’яса багато не буває

Скільки людей – стільки й рецептів бограчу. Кожна господиня варить його по-своєму і часто спосіб приготування страви та складові передаються з покоління до покоління. Але ж для того, аби провести підрахунок витрат, за основу потрібно взяти один рецепт, який містить більш-менш загальні для всіх компоненти (у відповідних пропорціях) і який близький до традиційного. Тому за порадою «Карпатський об’єктив» звернувся до берегівського кухаря Імре Ковача.

«Аби бограч вийшов смачним, його необхідно готувати у казані на відкритому вогні, а не в звичайній каструлі вдома на плиті. Це – дуже ситна страва, але для того, щоб суп був наваристим, не треба шкодувати м’яса і воно повинне бути одночасно декількох видів. Хтось поєднує свинину, яловичину і баранину, хтось додає навіть куряче філе чи індичатину, а комусь до снаги більше картоплі, а не м’яса. Тут уже все залежить від вподобань.

Я поділюся рецептом, за яким страву готували мої пращури. Одразу наголошу, що м’ясо повинне не варитися, а тушкуватися і починати потрібно з сала, цибулі, частинку з додаванням спецій. Лише після цього в казан можна відправляти м’ясо. Додайте лише трохи води, аби воно стало м’яким і бограч вийшов наваристим. Усю воду вливати потрібно не одразу, а поступово, помішуючи при цьому складові. Моркву, томати, перець і картоплю додавайте лише тоді, коли м’ясо розм’якне.

Варитися бограчу потрібно декілька годин, солите його приблизно за 10 хвилин до того, як знімаєте з багаття. Відтак даєте ще настоятися хвилин 10. Смачнішою страва буде із «чіпетке» (щипаним тістом). Такі маленькі галушки добре вимішуєте і відщипуєте від тіста, поки готується гуляш, даєте їм трішки підсохнути, відтак вкидаєте до бограчу», – поділився досвідом закарпатець.

Також пан Імре рекомендує готувати страву на джерельній воді, аби вона мала особливий смак.

«Основою смачного «гуляш-левеша» завжди є м’ясо. Для бограча я підбираю його дуже ретельно, вибираю найкраще. Добре, коли м’яса багато, тоді страва вийде такою, як треба. А загалом, як на мене, м’яса багато не буває, – розповідає «Карпатському об’єктиву» берегівчанин. – Отже, беремо по пів кілограма свинини, яловичини і телятини, кілограм свинячої гомілки, по 250 грам копченого сала та пікниці, або іншої домашньої ковбаси та копчених ребер.

Ще нам потрібно: кілограм картоплі, 300-400 грам цибулі, 150 грам помідорів, пів кілограма болгарського перцю, кілька штук гострого перцю чилі, кілька зубчиків часнику, а також спеції – сіль, мелена паприка (приблизно 3 столові ложки), чорний перець, зелень кропу та петрушки. За бажанням дехто доливає ще грам 150 домашнього вина, але це вже за бажанням. Особисто я цього не роблю. Для «чіпетке» беремо 2 яйця (найкраще, якщо вони домашні), 300 грам борошна та трішечки солі. Води, якщо компанія велика, потрібно запасти заздалегідь літрів 7-8».

Отже, рецепт маємо, вирушаємо на ринок шукати продукти і дізнаватися ціни.

Аби поїхати на пікнік, треба витратити щонайменше тисячу

Починаємо інспектувати вартість м’ясних продуктів, обійшовши декілька відповідних павільйонів та спеціальних магазинів. Різниця в цінах між ними невелика, на декілька гривень, хоча й є. Для нас не є суттєвим, де власне купувати м’ясну продукцію, але якщо для когось із господинь це важливо, тоді краще обирати перевірені «точки».

«У нас виключно свіже м’ясо, ціни дещо нижчі, ніж у інших, – каже «Карпатському об’єктиву» продавчиня одного з магазинів Лариса Сміщук. – Асортимент широкий, маємо багато постійних покупців. Копчене сало продаємо по 150 гривень за кілограм, свинину – по 185, яловичину – по 180, телятину – 220 гривень, гомілку – по 140, ребра – по 185 гривень за кілограм, так само як і домашні ковбаси».

Робимо перші підрахунки. Якщо купувати цю продукцію виключно за рецептом, то на свинину витратимо 92,50, на яловичину – 90, на телятину – 100 гривень, на гомілку – 140, на сало – 37,50, на ребра та домашню ковбасу по – 46,25 гривень. Разом виходить досить серйозна сума – 552,5 гривень. Більше… ніж пів тисячі – тільки на м’ясо!

Але йдемо далі, будемо вивчати вартість овочів.

Ціни на молоду картоплю на ринках стартують від 20 гривень. Стара – 10-16. Обираємо молоденьку і купуємо кілограм. Цибуля – по 55 гривень. Беремо на 22 гривні. Помідори продають по 65-70 гривень. Трохи більше, ніж 150 грам нам обійшлося у 15 гривень. Пів кілограма болгарського перцю вдається придбати за 45 гривень. Упаковка з декількох засушених перчин чилі – 28 гривень. Свіжий знайти не вдалося. Часник – 120 гривень за кілограм, але нам потрібно всього декілька зубчиків, тож умовно до плюсуємо ще 5 гривень.

Мелену паприку продають жінки з Берегівщини, вони готують приправу власними руками і коштує вона дешево – всього 10-20 гривень (залежно від ваги) за пакетик.

Пучок зеленої петрушки обійдеться, як і пучок кропу, у 10 гривень. Сіль, чорний перець не будемо «доплюсовувати», бо суми незначні.

Яйця зараз продають по 3-4,50 гривень. Купимо 2 за 6 гривень. Двокілограмова пачка борошна коштує 35 гривень, а наші 300 грам обійдуться приблизно у 6 гривень.

Таким чином, якщо навіть готувати бограч без домашнього вина, а воно продається по 70 гривень за 1,5-літрову пляшку, то тільки овочі та спеції «потягнуть» на 187 гривень. Разом із м’ясом маємо 739,5 гривень.

При цьому потрібно врахувати, що перед поїздкою на природу необхідно запастися й водою, якщо немає можливості її десь поблизу набрати з природного джерела. І не лише, аби пити, але й для пригодовування того ж бограчу…

Крім того, треба купити ще й декілька кілограмів картоплі, аби ще щось поїсти, помідори, огірки, зелену цибулю, капусту для салату, а також фрукти, вартість яких у цьому сезоні є досить високою. Тож тільки за попередніми підрахунками у тисячу гривень вкластися буде доволі складно.

А ще, якщо поблизу місця для пікніка не буде сухих галузок, треба купити вугілля для розпалювання багаття, мати сам казан, у якому готується гуляш. Добре, якщо в господарстві такий є, якщо є немає, доведеться викласти чималу суму! Найдешевший казанок продається за 600 гривень, більш дорогі можуть коштувати і 1500, і 2600, і 3300 гривень. Найкраще обирати якісні чавунні вироби, аби вони прослужили якомога довше.

Як бачимо, простий похід до лісу чи до річки, навіть без якихось там платних входів на територію оздоровчих комплексів та альтанок за попереднім замовленням, просто «дикарями»… потребує немалих витрат. Але ж літо… і приємно провести час хочеться кожному… Тож іноді можна собі дозволити і не зовсім бюджетний відпочинок, головне, аби це не було на шкоду природі та на користь власному здоров’ю.

Марина АЛДОН