Кафедра угорської філології УжНУ відзначила своє 60-річчя

60-ту річницю створення кафедри угорської філології Ужгородського національного університету відзначили серією заходів, урочисте відкриття яких відбулося 16 травня в Галереї ІЛЬКО в Ужгороді. До урочистого заходу долучилися, зокрема, 93-річний професор Петро Лизанець, доцентки Віра Васовчик і Катерина Горват, а також перші випускниці Йолана Балаж та Єлизавета Гедє. Серед запрошених були також заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутат обласної ради Йосип Борто, керівники вишу, науковці, дипломати, гості з Угорщини.

Присутні на заході гості, нинішні та колишні викладачі, студенти переглянули короткий фільм про історію кафедри угорської філології. У ньому зазначалося, що 1 вересня 1963 року стало визначною віхою в угорській вищій педагогічній освіті та науковому житті Закарпаття. З цього дня в тодішньому Ужгородському державному університеті розпочалася підготовка вчителів угорської мови та літератури. Відтоді минуло 60 років. Для навчального закладу це вік, який заслуговує поваги. У перші 50 років під керівництвом професора Петра Лизанця були видані одно- та багатомовні словники, діалектні атласи, літературні антології, збірки казок, шкільні підручники та розмовники. Протягом останнього десятиліття кафедрою керує Христина Зикань, котра продовжує шукати шляхи розвитку. Яскравим прикладом цього є те, що у 2017 році на базі кафедри угорської філології було відкрито екзаменаційний центр ECL згідно з договором з Печським науковим університетом. Десятиліттями угорськомовна вища освіта здобувалася лише в Ужгороді й завжди високо цінувалася на Закарпатті. Сьогодні в області немає такого навчального закладу, де б не викладали колишні студенти кафедри, немає жодного закарпатського угорця, який би за життя певним чином не був пов’язаний із кафедрою угорської філології. Вони є основою угорськомовних ЗМІ, присутні в суспільному житті, представляють інтереси угорців на політичній арені. Нинішні викладачі кафедри переконані, що повинні продовжувати справу своїх славетних попередників. Їхнє завдання – боротися за якісну угорськомовну освіту та її розвиток на Закарпатті, адже збереження мови й плекання традицій є запорукою збереження угорської громади, наголошувалось у фільмі.

Відтак із вітальними промовами виступили виконувач обов’язків ректора Ужгородського національного університету, професор Олександр Рогач та директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Олександр Шпеник.

Олександр Рогач, зокрема, зазначив, що не кожна кафедра може похизуватися таким гарним ювілеєм, до того ж у 2023-му відзначатимуть ще й 15-річчя угорського факультету та 35-річчя заснування Центру гунгарології. Відтак згадав ще одну важливу дату: в 1973-му, тобто 50 років тому, в Ужгородському державному університеті було дозволено проводити вступні іспити угорською мовою.

– Ці дати також означають, що між українським та угорським народами в різні часи складалися добросусідські відносини, – наголосив в.о. ректора та висловив вдячність угорським партнерам за допомогу, надану вишу.

Олександр Шпеник, у свою чергу, підкреслив, що заснування кафедри угорської філології було важливою віхою не лише для університету, вона швидко стала духовною майстернею закарпатської угорської інтелігенції.

– За 60 років понад тисячу випускників здобули вищу філологічну освіту, дипломи викладачів угорської мови та літератури. Ці люди сьогодні складають кістяк угорської інтелігенції Закарпаття, – зазначив він.

Уповноважений міністра угорського уряду, генеральний директор Угорського науково-дослідницького інституту Міклош Кашлер від імені всіх угорців подякував ювілярам за те, що 60 років тому започаткували угорськомовне викладання та підготовку вчителів, а також за витримку та збереження спільного скарбу – угорської мови.

– Перш за все дякуємо викладачам, які виховали цілі покоління. Мова є основою ідентичності людини, нею ми можемо формулювати та виражати свої думки, почуття. Говорити про світ навколо нас і про те, що лежить поза ним. Так ми можемо пізнавати нашу культуру, яка, за словами Дюли Іллєша, схожа на барвистого співочого птаха. Мова доносить до нас нашу 1100-літню історію, в якій одна за одною йшли славетні й нещасливі епохи. Оскільки історія змінюється, немає нічого вічного, не можна двічі ввійти в одну річку. Настане мир. Сподіваюся, ми всі будемо задоволені ним.

Керівник Дирекції національної інтеграції та розвитку мережі в Карпатському басейні Національного інституту стратегічних досліджень Ласло Надаші зачитав вітальний лист від голови Єне Саса.

– «Зміст життя – це моменти великої напруги і творення, а не календарний період існування». Тому я хочу вас привітати передусім не із 60-річчям, а з тими незрівнянними досягненнями, які були здобуті й надалі здобуваються для процвітання закарпатської угорської громади на батьківщині, – зазначив він, процитувавши слова поета Шандора Мараї.

Ювілярів привітали декан філологічного факультету УжНУ Юрій Бідзіля, колишній декан Іван Сабадош, голова профкому УжНУ Тамара Суран, заступник голови Закарпатської облради Василь Дем’янчук, начальник управління національностей та релігій Закарпатської обласної адміністрації Олександр Лях.

Професор Петро Лизанець під час свого виступу провів короткий екскурс у минулі десятиліття.

Доцентка Катерина Горват повідомила про наукові дослідження, проведені на кафедрі.

Голова Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, колишній випускник Юрій Дупко виступив від імені творчих випускників. Він наголосив, що крім близько тисячі колег, які формують життя місцевих угорців, можна пишатися ще 66-ма, які є світочами закарпатських угорців.

– Вони присутні в загальному угорському суспільному та культурному житті. Зокрема 48 мають власні видання. Серед літературних діячів 22 поети та 14 письменників, 11 членів Національної спілки письменників Угорщини, чотири лауреати Премії ім. Аттіли Йожефа: Карой Балла, Єва Фінта, Магда Фюзеші, Ласло Варі-Фабіан, котрий є також поетом – лауреатом угорської премії «Лавровий вінок». Ласло Варі-Фабіан та Аттіла Віднянський – лауреати Премії ім. Кошута. Троє – члени Угорської академії мистецтв: Ласло Варі-Фабіан (він також керівник відділу літератури), Магда Фюзеші та Аттіла Віднянський (директор Національного театру Угорщини).

Колишні та нинішні співробітники кафедри угорської філології отримали грамоти університету, а також Закарпатської обласної військової адміністрації та облради.

Захід завершився виступом завідувачки кафедри, доцентки Христини Зикань, котра побажала сили та витримки, а також миру, взаєморозуміння та успіхів у подальшій роботі. Відтак присутні поспілкувалися в невимушеній атмосфері.

Подію прикрасив виступ камерного хору «Кантус» та камерного оркестру студентів Ужгородського музичного фахового коледжу імені Дезидерія Задора.

Серія ювілейних заходів продовжилася в середу дводенною міжнародною науковою конференцією на тему «Мовні, літературні, етнокультурні зв’язки в Карпатському басейні: минуле, сучасне, майбутнє».

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap