В Ужгороді відбувся меморіальний захід на честь Шандора Петефі

Представники угорської громади області 1 січня відзначили 200-річчя від дня народження Шандора Петефі в Ужгороді біля пам’ятника поету. У заході, організованому Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді, взяли участь представники Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), Демократичної спілки угорців України, Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, мешканці міста.

Як і в минулі роки, хоча цього разу не через епідеміологічну ситуацію, а через війну в країні, ювілейну річницю від дня народження одного з найвідоміших і найвидатніших діячів угорської поезії відзначили у вузькому колі.

– Щороку першого січня закарпатські угорці, ужгородці, Генеральне консульство згадують, що найвидатніший угорський поет Шандор Петефі свого часу побував в Ужгороді. 200-річчя від дня його народження ми почали відзначати ще торік і цього року продовжимо. Зокрема, незважаючи на війну, протягом року, швидше за все, будуть організовані різноманітні заходи, які об’єднають угорську громаду і ми засвідчимо нашу відданість справі миру, – наголосив під час виступу Генконсул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі.

Заступник голови ТУКЗ-КМКС, депутат обласної ради Йосип Борто, розповідаючи про свій зв’язок із творчістю поета та про те, що означав для нього Шандор Петефі і його поезія, сказав:

– Саме через нього я полюбив поезію. Чи не найважливішим було те, що він став першим угорським поетом, який увів у поезію народну мову, тому його розуміли навіть прості сини народу. Більше того, і я, будучи молодим студентом, також зрозумів і дуже полюбив те, що він писав, через його «Вітязя Яноша».

Пізніше, коли був закоханим підлітком, я обожнював його вірш «Наприкінці вересня». Тоді я почав захоплюватися і самим поетом, який так прекрасно вмів перенести биття закоханого серця в першу частину вірша. Потім, уже як студента з молодим революційним духом, мене, як і багатьох інших, захоплювала «Національна пісня». Лише пізніше, коли почав цікавитися філософією, я полюбив і зрозумів «Апостола» – його чудовий твір, – підкреслив Йосип Борто.

«Ще одна важлива річ у зв’язку з Петефі – це те, що він багатьом дав осягнути смисл свободи і полюбити її”, – наголосив заступник голови ТУКЗ-КМКС.

– Свобода – це особлива річ. Для кого вона важлива, то важливіша за все інше, але виразити це так, як зробив Петефі в дуже короткому вірші «Свобода, любов!», ніхто не зумів.

«Свобода, любов! Мені потрібні ці дві речі. Заради свого кохання я пожертвую життя. За свободу пожертвую свою любов» (Пешт, 1 січня 1847 р.).

«Той ступінь, як він описує, коли його любов важливіша за все, навіть за його життя, але є щось ще важливіше – свобода! І він це не просто написав, він так відчував, і довів це своїм життям і своєю смертю. Угорський народ – волелюбний, а я є його сином, і цю любов до свободи прищепив мені Петефі, а потім вона розрослась», – зазначив Йосип Борто.

За його словами, Петефі – це гордість нації, ми ним пишаємося, його знають і люблять не тільки всі угорці, а й мільйони представників інших національностей.

– Ця гордість проймає і мене. Ми зараз тут, і ми відчуваємо, наскільки важлива свобода і те, що, якщо треба, за цю свободу потрібно пожертвувати життям. Саме такі події зараз відбуваються і в Україні. Ось і ми, коли йдемо на численні жертви, щоб вистояти, не зрадити собі, вірні Петефі, нашим предкам і збереглися, як угорці, – зазначив Йосип Борто, завершуючи виступ на меморіальному заході з нагоди 200-річчя від дня народження Шандора Петефі в Ужгороді, котре закінчилося покладанням вінків та квітів до пам’ятника.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap