Як на Закарпатті відзначили Преображення Господнє. Фото

Преображення Господнє і Спаса нашого Ісуса Христа, яке в народі називають Яблучним Спасом, вважається одним із найбільших церковних свят і входить до циклу «дванадесятих» днів і вважається третім святом після Різдва та Великодня.  Щорічно припадає на 19 серпня. Цьогоріч – на п’ятницю.

Дванадесяті свята присвячені подіям земного життя Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці. У Преображення Господнє прославляється поєднання божественного та людського начал в Ісусі Христі.

Цього дня в православних та греко-католицьких храмах проводять святкові богослужіння, миропомазання, обхід  церкви, освячують першоплоди, продукти бджільництва.

Розповідь про подію в Євангеліях

Преображення Господнє описане в Євангеліях як таємниче преображення (перетворення), явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор (Табор).

За Матвієм, Марком та Лукою, одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Івана, – і привів їх на «високу гору», яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він «переобразився»: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з’явився Мойсей та Ілля. Світла «ясна» хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: «Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте». Петро, думаючи, що остаточно надійшла година Божої слави та вічного святкування Кущів, хотів натягнути три намети. Але за мить апостоли не побачили нікого, крім самого Ісуса. Розповідь про преображення подається між двома повідомленнями Ісуса про близьку смерть і воскресіння. У цій сцені присутність Мойсея та Іллі поруч з Ісусом означає зв’язок між Старим і Новим Завітом. Світло, що переображує Ісуса, є водночас відображенням божественної слави і передвістям слави його воскресіння. Вона не осяє його, допоки він не пройде випробування смертю. Троє очевидців Преображення Ісуса стануть очевидцями його агонії.

Свято урожаю

На Закарпатті, як загалом в Україні, Свято Преображення Господнього частіше називають святом Спаса, Другий Спас, Медовий Спас, Яблучний Спас. У народі празник Спаса мав світське значення, пов’язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю.

Звичаї і традиції

Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: овочі та фрукти, продукти бджільництва.  

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» побувала в храмі Миколая Чудотворця м.Перечин Мукачівської греко-католицької єпархії.  Після святкової Літургії отець Мирослав провів обряд освячення на території церкви. «Благословляються і освячують першоплоди», – каже священик і починає кропити вірників та їхні кошики. До них люди поставили мед, овочі та фрукти, які виростили самі, зібрали в саду чи купили на торгових точках. А це: гроно винограду, яблука, груші, сливи, персики, абрикоси, банани, помідори, огірки, стручки квасолі, картопля, цибуля, качани кукурудзи.  

– Що вродило, те і поставила: гроно винограду, сливи, яблука, огірки та помідори, – каже Марія Василівна.

У кошику пані Василини продуктів на 300 гривень.

 – За гроно білого винограду заплатила 30 грн., півкіло абрикос – 45 грн., купила слив-бистриць на десятку, качан кукурудзи за 20 грн., чотири яблука за 25 грн., по дві штуки помідорів, огірків – 20 грн. Півлітрову баночку меду придбала за 150 грн. на ринку в Ужгороді. Вдома будемо споживати, – розповіла жінка.    

Мама п’ятирічного Іванка (на фото) поставила до кошика ягоди полуниці, малини, ожини. Каже, що син їх дуже любить.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

У деяких селах Іршавщини принесені парафіянами овочі та фрукти віддають бідним сім’ям, відвозять до інтернатів, соціальних закладів.

Народні прикмети

Який день на Яблучний Спас, таким буде і Покрова (14 жовтня), і весь січень.

Якщо на Яблучний Спас суха, ясна погода, то і осінь буде суха, без дощів, а зима сувора.

У п’ятницю 19 серпня було тепло, спекотно, без дощу. Спасівські прикмети вказують на довготривалу посуху та спеку.

Преображенські церкви нашого краю

На Закарпатті є декілька преображенських церков. Найвідоміша з них – в Ужгороді, по вулиці Цегольнянській. Це об’єкт культурної спадщини обласного центру, одна з найдревніших церковних будівель краю. Виникнення споруди у більшості джерел датується 18 ст., хоча зустрічаються і більш ранні згадки про церковну будівлю. У першій половині 19 ст. настоятелем церкви був просвітитель Михайло Лучкай. До 1949 року церква була греко-католицькою. Того року храм перейшов у розпорядження православної громади.

Греко-католикам не вдалося повернути стару міську церкву. 30 березня 2008 року владика Мілан освятив ділянку під спорудження нової греко-католицької церкви за проектом ужгородського архітектора Петра Сарваша. Модерну церковну споруду звели біля старої Цегольнянської святині.

 Цього року на святкове богослужіння прийшло багато вірників та паломників. Про це кореспондентці «Карпатського об’єктива» розповіла Ганна Юріївна з села Невицьке.

 – До храму прийшла вранці, була на Утренній Службі та Літургії. Дала на споминки за здоров’я рідних, за упокій батьків. Тепер триває Успенський піст. Я підготувалася до сповіді, прийняла святе причастя. Відчуваю, що моє самопочуття покращилося. Пам’ятаю, ще моя бабка казала, що на Преображеніє треба іти до церкви, бо то велике свято, молитви мають велику силу. До кошика поставила яблука, виноград і мед. Вдома за родинним столом споживали. Потім відпочивали, спілкувалися. Цього дня нічого не робиться в хаті, ані на полі, ані в саду, – поділилася жінка.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора