Пам’ять жертв сталінського терору вшанували і в селі Тийглаш на Ужгородщині

Пам’ять невинних жертв сталінського терору в селі Тийглаш на Ужгородщині вшанували 28 листопада біля меморіального знаку на території місцевого кладовища.

До учасників скорботного заходу звернулася очільниця місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Еріка Палфі-Ковач.

«Навіть на відстані 77 років ми не повинні забувати тих чоловіків, батьків і братів, які віддали своє життя за батьківщину, втратили життя через свою угорську національність. Гідно зберігати пам’ять про них і не дозволити забути їхні імена – наш обов’язок», – наголосила Еріка Палфі-Ковач. За її словами, так звані «маленькі роботи» стали однією з найбільших трагедій закарпатських угорців і німців, адже переважна більшість чоловіків була вивезена в трудові табори, де тисячі з них загинули від хвороб та голоду в жорстоких умовах.

Консул Генерального консульства Угорщини у м. Ужгороді Балаж Лопперт нагадав, що радянська влада наприкінці ІІ Світової війни, в 1944 році, крім чоловіків угорської та німецької національностей, вивезла і жінок: загалом 100 тисяч чоловіків та майже 30 тисяч жінок із понад 1800 населених пунктів. «Тисячі сімей на Закарпатті мають як особисті, так і розказані іншим спогади про ті страшні часи, роки сталінської диктатури», – сказав дипломат.

«Сьогодні, стоячи тут перед пам’ятником жертвам, окрім трагедії минулого, ми повинні думати й про сьогодення», – наголосив Балаж Лопперт на важливості співпраці в дусі дружби та миру.

Голова Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття Лівія Балог під час виступу пригадала події минулого, жорстокість радянської влади щодо закарпатських угорців у 1940-1950-х роках.

«Ми зібралися сьогодні, щоб згадати і нагадати, тому що ця історична відстань недалека, як і диктатура Чаушеску та Тіто. Адже тут, у Карпатському басейні, ми, угорці, скрізь опинилися у вразливій ситуації, були відірвані від Угорщини, втратили національну єдність, – підкреслила Лівія Балог. – Хоча тоді мало хто припускав, але і ці диктатури закінчилися. Проте сьогодні триває «зла гра світових сил» із дуже високою ставкою: чи виживе та цивілізація, яку ми сьогодні називаємо європейською культурою, європейськими цінностями – і це залежить від нас!»

«Ми повинні дивитися на геополітичну ситуацію своїми очима, а не крізь призму світогляду інших народів», – наголосила Лівія Балог.

Після виступів за упокій душ жертв терору помолилися священник греко-католицької церкви Пейтер Скоропадський та настоятель римо-католицької парафії Пейтер Турзо. У виконанні хору «Dominus» прозвучали молитовні композиції. На завершення скорботного заходу учасники поклали вінки та квіти до меморіалу та запалили свічки пам’яті.

CsA/Kárpátalja hetilap/ Тижневик Kárpátalja