Ужгородські випускники висадили сакури на пам’ять про завершення навчання у школі. Фото, відео

Скільки спогадів та асоціацій у кожного з нас викликає слово «школа»? Напевно, їх досить багато, і деякі з них настільки глибоко вкоренилися у нашій пам’яті, що будуть супроводжувати нас протягом всього життя.

Тож, щоб залишити собі ще одну чудову згадку про школу цьогорічні  випускники ужгородської ЗОШ №5 – учні 11-А класу вирішили реалізувати  власну акцію з висадки саджанців сакур на Слов’янській набережній обласного центру Закарпаття.

І у суботу, 22 травня, всі учні разом із батьками та модераторкою і мотиваторкою заходу – класною керівничкою Марією Михайлівною Олексик заполонили попередньо узгоджену ділянку набережної та дружньо реалізували свій задум. Слід зазначити, що не стояли осторонь і батьки випускників, які активно допомагали своїм чадам як морально, так і фізично.

З приводу самої ідеї такої екоакції Марія Михайлівна Олексик зазначила наступне: «Ця чудова ідея виникла у моїх учнів та була підтримана їхніми батьками. Спочатку вони дуже довго думали,  що такого можна подарувати рідній школі, але потім прийшли до думки, що треба зробити щось таке, щоб користь мало все наше місто. І, навіть, більше – всі ті, хто в ньому живе, чи приїжджає сюди на роботу або відпочинок, адже, як відомо, Ужгород щороку приваблює тисячі туристів, які тут гуляють, набираються емоцій та вражень.

Тож, так все розпочиналося. Але, спочатку мої дітки подумали про одне деревце, але потім всі почали задаватися питанням: «А чому одне? А чому так? А я хочу посадити своє, можна?». І, так ми дійшли до 25 саджанців. І, як бачите всі дітки задіяні у роботі – копають ями, висаджують свої деревцята, закопують їх, поливають водою, підв’язують до кілків, щоб вони рівно рости і вже кажуть, що будуть доглядати за ними.

Хочу вам сказати, що я не те що приємно здивована, я горда з того, що у головах моїх учнів, моїх діточок з’явилася така прекрасна ідея. Ви просто уявіть собі, якщо б кожен із нас посадив хоча б одне дерево? Наскільки б це полегшило нам життя, ми точно змогли б легше дихати, а наша чудова планета від цього теж мала б надзвичайний позитив і стала ще красивішою».

У свою чергу, один із активних втілювачів цієї ідеї – 11-класник Іван Роман скромно зауважив: «Спочатку у нас були різні думки, ідеї та пропозиції. Але потім ми прийшли до цього консолідованого рішення і, як бачите, сьогодні всі дуже задоволені. Для нас ця акція, з висадки дерев, є свого роду символом того, що ми завершуємо навчання у школі і переходимо до нового етапу нашого життя. І, як мені особисто здається, це дерево якраз і є тим символом переходу, бо воно і далі зростатиме, але вже тут, на іншому місці. Тому, ця акція є хорошою ідеєю, і я та мої однокласники дуже вдячні нашим батькам та класному керівнику за їхню всебічну підтримку». 

У продовженні теми подальшого етапу життя своїх випускників Марія Михайлівна на емоціях резюмувала: «Щодо побажань, то, в першу чергу, бажаю усім успіхів, адже на них чекає ЗНО. До слова, вже вчора моя перша учениця складала ЗНО з хімії. І, без перебільшень зауважу, що ЗНО – це складні іспити. Більше того, як ми знаємо навчання протягом останнього року було дуже складним через всім нам відому причину – пандемію коронавірусу, яка заполонила увесь світ. І, сама форма онлайн-навчання складна та незвична, проте всі ми старалися йти по графіку і вчитися за будь-якої можливості. Також хотіла сказати всім своїм учням, щоб вони у подальшому не розгубилися, змогли сконцентруватися і показати свої найкращі знання і вміння.

А у майбутньому їм слід зрозуміти, що будь-яка оцінка не є справжнім показником усіх їхніх знань. І, тому, не потрібно так сильно переживати і думати, що все пропало, бо якась оцінка не така, як хотілося б. Тому, всім бажаю продовжувати бути такими ж хорошими людьми і стати справжніми фахівцями своєї справи, а все інше обов’язково прийде».

Юрій КОПИНЕЦЬ