В Ужгородському університеті презентували результати унікального дослідження генетичного різноманіття українців. Фото, відео

Тема геномного різноманіття останнім часом стала надзвичайно медійною та популярною як серед фахівців, так і серед «звичайних» громадян, які цікавляться минулим свого роду чи прагнуть дізнатися про своє генетичне коріння/походження за допомогою різноманітних пошуків або спеціальних лабораторних тестів.

І, що дуже приємно, закарпатські науковці з Ужгородського національного університету фактично стали піонерами у проблематиці дослідження геному, адже саме в цьому вузі і проходить перше подібне у Східній Європі дослідження генетичного різноманіття. Ця робота є результатом міжнародної співпраці Ужгородського національного університету (Україна), Оклендського Університету (США), Національного інституту раку (США), Пекінського Геномного Інституту (Китай) та  інших дослідників. 

Загалом, над науковим дороблом працювали майже три десятки експертів (28 співавторів – авт.), у тому числі семеро з них представляють найбільший навчально-науковий закрад Закарпаття – УжНУ: власне, це сам керівник проєкту Тарас Олексик, а  також Валтер Волфсбергер, Христина Щубелка, Ольга Олексик, Патриція Болдіжар, Ярослава Гасинець та Володимир Смоланка.

Крім цього, до збору біологічних зразків на волонтерських засадах долучилися багато лікарів-ендокринологів із різних куточків України.

Для ЗМІ перед самим початком презентації Володимир Смоланка, ректор УжНУ та учасник проєкту повідомив наступне: «Робота у цьому унікальному проєкті стартувала у березні-квітні 2018 року і знадобилося майже повних три роки для того, щоб зібрати та обробити увесь цей обсяг генетичного матеріалу. Щодо його мети, то вона наступна – визначення генетичного різноманіття українців та генетичної взаємодії всередині нашої популяції, а також визначення відмінності нашої популяції від сусідніх з нами.

У цьому проєкті надзвичайно важливим є те, що ми визначили ту генетичну структуру, яка характерна саме для українського населення. Це дослідження дуже важливе для нашої держави та наших науковців, адже воно доповнить генетичну карту Європи, тому що, до цього Центральна та Східна Європа взагалі виглядали як білі плями у цій царині.

І, до слова, у підсумку виявилося, що ми маємо понад 10% унікальних генетичних варіацій, які не зустрінете ніде у світі. Тож, вони реально унікальні та ніким до нас ще не описані. З цього факту можемо зробити певні висновки, до прикладу, – внаслідок довготривалої історії розвитку нашого народу виробилися дуже особливі елементи генетичного коду українців. До речі, я покажу ці елементи (відмінності) на слайдах під час презентації результатів нашого проєкту.

Також дуже важливим цей проєкт є для майбутнього медицини, а саме, лікування пацієнтів, адже все йде до того, що згодом пацієнти зможуть отримувати персоніфіковане лікування, яке буде підібрано спеціально для них якраз із врахуванням їхніх генетичних особливостей.

Крім цього, важливим для нас у процесі дослідження було і виявлення патологічних мутації та розуміння того, наскільки вони поширені у нашій популяції. Як бачите, це тема надзвичайно актуальна та широка, а отже, дуже важлива.

Цей проєкт – це на сьогодні початок шляху, але ми бачимо, як сьогодні все дуже швидко розвивається. Тож, це дослідження як певний базис чи фундамент, на якому будуть робитися всі подальші наукові розробки. І, саме тоді ми зможемо передбачити ефективність чи відкорегувати концентрацію того чи іншого медикаменту при лікуванні важкохворих пацієнтів, а це надзвичайно актуально, до прикладу, для онкологічних захворювань».

Вже під час презентації, керівник проєкту від Ужгородського національного університету та відомий у всьому світі науковець-генетик Тарас Олексик зазначив: «Насправді для нас цей день є дуже визначним і ми йшли до нього кілька років, адже сама ідея проєкту з’явилася ще п’ять чи шість років тому. Я тоді працював у іншому міжнародному проєкті і мені здалося дуже несправедливим те, що ми тоді вивчаючи генетичне різноманіття всього світу, чомусь взагалі не торкнулися питання дослідження геному українців.

Тож, це треба було виправити і, ось нарешті ми сьогодні тут і вже презентуємо наше дослідження, яке показує, що в Україні, – країни, яка донині не була пріоритетною в дослідженнях людського геному, або як ще називають науковці «генетичної карти», є значне і раніше невідоме генетичне різноманіття… До прикладу, вивчаючи зразки ДНК українців ми знайшли понад 13 мільйонів генетичних варіантів, майже 500 000 з яких раніше ніколи не були задокументовані…

Що надзвичайно важливо, дані цього наукового проєкту стали абсолютно доступними для вчених з усього світу і тепер будь-хто з науковців чи зацікавлених людей і, до речі, тут присутніх журналістів можуть отримати доступ до цієї інформації для проведення власних досліджень у найрізноманітніших сферах – від звичайної біології та медицини людини і до розгадки таємниць історії людства. А отримані дані мають не тільки медичне значення і допомагатимуть у вчасному та ефективному лікуванню усіх пацієнтів, але й дають змогу зрозуміти демографічні, історичні та доісторичні міграційні процеси саме через призму генетики».

Юрій КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ