На Виноградівщині відзначили свято «Турул»

Цими вихідними в смт Вилок Виноградівського району відбулося традиційне свято «Турул» біля пам’ятника героям визвольної війни Ференца Ракоці ІІ 1703–1711 років, що біля річки Тиса.

Турул – це назва містичного птаха, який мав провести угорський народ до місця сучасної Угорщини. Хоча він не є офіційним гербом держави, це важливий національний символ угорців.

Розпочався захід з покладання вінків біля пам’ятної дошки Томашу Есе, що на стіні колишнього «Дому солі», оскільки він і був першим, хто закликав народ до повстання. Після цього всі присутні святковою ходою рушили до пам’ятника «Турул».

Відкриваючи захід Йосип Борто, заступник голови КМКС–ТУКЗ та перший заступник голови обласної ради, наголосив: «Уже вкотре ми збираємося біля цього птаха, щоб віддати шану першій переможній битві Ференца Ракоці. Тоді народ масово піднявся проти панування австрійської династії Габсбургів, проти соціальної нерівності». Відтак прозвучали український та угорський гімни, а також хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять усіх загиблих на Сході України та в теракті, що стався нещодавно у Франції.

На урочистостях були присутні багато поважних гостей, серед них Іштван Товт, керівник Закарпатського відділу Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини, Пийтер Козма, відповідальний за керівництво урядової установи Саболч-Сатмар-Березької області, Йожеф Бугойло, Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді, Ендре Саліпскі, Генеральний консул Угорщини в м. Берегові, Ендре Борочі, заступник голови Загальних зборів Саболч-Сатмар-Березької області, Василь Брензович, голова КМКС–ТУКЗ та народний депутат України, Віктор Мікулін, заступник голови Закарпатської ОДА, Ілдика Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ та депутат Закарпатської обласної ради.

Пийтер Козма розповів не тільки про історію національно-визвольної війни угорського народу на чолі з трансильванським князем Ференцом Ракоці ІІ, але й про його життя, незламну силу духу та патріотизм.

Віктор Мікулін підкреслив, що це важлива історична подія, оскільки сьогодні Україна бореться за свою незалежність: «У війську Ференца Ракоці були і угорці, і українці, котрі билися пліч-о-пліч за спільну мету. Саме ці події, які відбулися 300 років тому, свідчать про те, що народи й нації можуть згуртуватися, аби відстояти власні землі та інтереси».

У своєму виступі Василь Брензович наголосив: «Сьогодні ми відзначаємо 313-ту річницю з першого переможного бою війни Ференца Ракоці ІІ. Ці події дотепер живуть у серці кожного угорця. Звільнившись від османського панування, угорський народ вважав, що нарешті отримає рівні права та свободи, але Австрійська держава Габсбургів не дала їм такої можливості. У них забирали будинки, накладали великі податки, і врешті-решт народ не витримав. Перед ним постало питання: боротися чи загинути, і він обрав боротьбу. Саме тоді Ференц Ракоці не побоявся стати на чолі маленького війська з декількох сотень звичайних селян.

Слід згадати також усе те, через що довелося пройти людству в минулому столітті: світові війни, мільйони загиблих, радянська влада. І знову в Європі неспокійно – постійні теракти, військові дії на території України, Сирії. Однак попри все ми завжди маємо намагатися мирно вирішувати конфлікти, бо інакше кровопролиття не уникнути, і якраз війна 300-річної давності є яскравим прикладом цього».

На завершення свята присутніх благословив отець Міклош Горонгозо, керівник Каратасу святого Пантелеймона, після чого було покладено вінки до підніжжя пам’ятника «Турул».

Далі всіх запросили на фестиваль «Куруц фест», що проходив під патронатом громадської організації «Pro Cultura Subcarpathica». Його проводять вже вп’яте в с. Пийтерфолво на території парку.

На фестивалі всі охочі могли спробувати традиційні угорські смаколики, передусім бограч та різні види випічки. Також можна було покататися на атракціонах та взяти участь у різних майстер-класах: з вишивання бісером, різьби по металу, розфарбовування яєць різноманітними цікавими візерунками, ткацтва, в’язання крючком та багатьох інших народних промислів.

Про найменших теж не забули – для них підготували багато цікавого, зокрема надувні замки, батути, каруселі й різні солодощі. Малечі особливо сподобалися розфарбовування обличчя та плетіння косичок.

Святкова програма заходу включала також виступи угорських фольклорних ансамблів і танцювальних колективів в етностилі.

Вікторія КОПИНЕЦЬ