Товариство закарпатців у Києві відкриє пам'ятний знак Августину Волошину

Товариство закарпатців у Києві 15 березня планує відкрити Пам’ятний знак – гранітний Хрест на Аскольдовій могилі (в Угорському урочищі), що в столиці, на честь Президента Карпатської України Августина Волошина за ініціативи депутата Закарпатської обласної ради Василя Лазоришинця.

Згідно з інформацією, про спорудження Пам’ятного знаку Василь Лазоришинець повідомив очільника облради Михайла Рівіса у листі.

Депутат також зазначив: у зв’язку з тим, що Августин Волошин був греко-католицьким священником, прийнято рішення спорудити цей Пам’ятний знак біля церкви Святого Миколая, котра належить греко-католицькій громаді, що знаходиться в Угорському урочищі (З вікіпедії: Уго́рське уро́чище – літописне урочище у Києві, що нині зветься Аскольдовою могилою. Назва, за літописною версією, походить від табору давніх угорців («угрів»), які проходили повз Київ під час переселення з Причорномор’я на Дунай).

Відкриття та освячення пам’ятника заплановано після Архієрейської Божественної Літургії за участі глави Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука та членів священного Синоду 15 березня 2020 року.

Августин Іванович Волошин народився 17 березня 1874 р. у с. Келечин, нині Міжгірський район. Греко-католицький священник Мукачівської єпархії, русин за походженням, у 1939 р. президент Карпатської України, яка проіснувала недовго. Навчався в Будапешті, закінчив там Вищу педагогічну школу з дипломом викладача математики і фізики в середніх навчальних закладах. Пізніше став священником, служив в Ужгородському кафедральному соборі. Після поразки Австро-Угорської імперії у І Світовій війні Волошин виступав за приєднання Закарпаття до Галичини.

7 грудня 1919 увійшов до складу Директорії Підкарпатської Русі. Заснував і очолював Народно-християнську партію (1923–1939), від якої обирався послом до чехословацького парламенту (1925–1929). Був провідним діячем Учительської Громади Підкарпатської Руси.

Після Мюнхенської угоди став членом уряду Андрія Бродія, обіймав посаду Міністра охорони здоров’я, а після того, як празька влада заарештувала прем’єр-міністра Андрія Бродія і розпустила уряд, Волошин був призначений новим прем’єр-міністром автономного уряду Карпатської України. 14 березня 1939 року проголосив незалежність Карпатської України, однак наступного дня – 15 березня 1939 року – угорські війська розпочали загальний наступ по всій території, тому Волошину довелось тікати. Він оселився в окупованій Німеччиною Празі, де став завідувачем кафедри при Українському вільному університеті. У травні 1945 року був заарештований радянськими спецслужбами СМЕРШ і вивезений до СРСР. Помер у московській Бутирській в’язниці 19 липня 1945 року за невідомих обставин. Де поховані його останки, донині невідомо.