Останні 100 років наукової діяльності Закарпаття обговорили в Берегові. ФОТО

Учора, 13 листопада, в одній з аудиторій Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (ЗУІ), що у Берегові, провели конференцію, основною темою якої обрали останні 100 років угорської наукової діяльності на теренах нашого краю. Захід приурочений до відзначення свята угорської науки, яке з листопада 2003 вшановують щороку.

Трохи з історії: 3 листопада 1825 року відомий угорський політик, громадський діяч та письменник, граф Іштван Сечені, пожертвував свій річний дохід для заснування наукового товариства. Метою товариства було сприяння розвитку науки, культури та мистецтва угорською мовою. З 1845 року товариство перейменували в Угорську академію наук, яка функціонує й до сьогоднішнього дня.

Відтак, відкрила конференцію в Берегові ректор ЗУІ, Ілдика Орос та зауважила, що ось уже 100 років як жителі Закарпаття, представники різних національностей – угорці, українці, словаки, румуни, не живуть у державі, в якій до того проживали більше 900 років: «У ХХ столітті цей регіон від зміни режимів постраждав найбільше, адже практично кожні 20 років переходив до іншої держави. Попередні покоління яскраво відчували ці зміни на собі – людина народилися в одній країні, а доживала свій вік в іншій. Були й такі, що протягом свого життя ставали громадянами 3-5 держав. І в кожній з них життя починалося заново, адже такі зміни вкрай негативно впливали на освіту, економіку, жителі краю повинні були щоразу вчити нову державну, на той час, мову».

Пані ректор також розповіла, що зміна мов та законів у нових державах спричиняло появу нових вимог для багатьох сфер. Це, в певній мірі, не дозволяло приватним підприємцям працювати на попередніх умовах, а банки давали кредити уже за новими правилами. Лікарі, фармацевти, освітяни та студенти – всі страждали від «нового життя» та змушені були призвичаювався до нововведень. Це стосувалося й науки, яка щоразу проходила трансформаційні етапи.

Участь у роботі конференції взяв й Василь Брензович, голова ГО «ТУКЗ – КМКС», який у своєму виступі розповідав про міжнаціональні відносини на території Закарпаття та як на них вплинули історичні зміни останніх сто років.

«Ці роки були надзвичайно непростими для Закарпаття. Такі процеси однозначно вплинули на становлення та формування нас, як особистостей. Суспільні та економічні відносини, що сформувалися в регіоні протягом тисячі років зазнали глобальних змін. Після 1944 року ми потрапили до держави з іншою ідеологією, мовою, культурою, світосприйняттям та принципами економіки. Відголоски цього відчуваємо й сьогодні. Навіть після проголошення Україною незалежності не вдалося повністю викоренити ту систему мислення», – додав Василь Брензович.

Під час панельних розмов фахівці зачепили чимало цікавих та актуальних тем, серед яких питання угорської мови на Закарпатті та перспективи її розвитку, участь Закарпаття в угорській революції 1956-1957 років, репресії, що ним піддавали жителів краю протягом 1944-1945 років.

Цікаво, що ось уже дев’ятий рік поспіль, саме 13 листопада, відзначають й день угорської мови. Тож конференція була не єдиним святковим заходом цього дня, а в угорськомовних навчальних закладах в різних куточках області проводили тематичні вечори.

Вікторія КОПИНЕЦЬ