Чого чекати закарпатським освітянам від нової влади?

Під час пресконференції 12 вересня новий керівник Міністерства освіти і науки України Ганна Новосад представила журналістам команду, яка разом із нею працюватиме над реформуванням системи освіти і науки, – п’ятьох заступників уже призначено, ще одна перебуває у статусі радника та чекає на відповідне рішення уряду.

«Своєю основною задачею, своїм основним пріоритетом роботи в міністерстві я бачу переорієнтування системи освіти і науки на потреби людини. Я вважаю, що ми маємо сповідувати принцип дитиноцентризму, студентоцентризму, тобто в центрі наших дій мають стояти потреби окремої людини, дитини, науковця, заради яких ми працюємо. Ні для кого не секрет, що сьогодні світ надзвичайно швидко змінюється, усі мають бути готові, що потреба в окремих професіях зникатиме, і нам потрібно буде перенавчатися, отримувати нові навички тощо. І в такому пришвидшеному світі єдина можливість залишатися успішним і, ймовірно, навіть щасливим – це вміти навчатися впродовж життя і при цьому мати доступ до спроможної та ефективної системи освіти», – зазначила пані міністр.

Вона додала, що МОН у своїй подальшій роботі триматиметься принципу збереження того хорошого, що було розпочате, і примноження кращого. Серед основних пріоритетів МОН має стати трансформація до потреб школи, пришвидшення НУШ, побудова престижної та модерної професійної освіти, підтримка кращих у вищій освіті та науці.

Між іншим, першим заступником міністра освіти і науки призначено Юрія Полюховича – відомого історика, який зазначив, що має багаторічний досвід роботи за кордоном і бачив, «якою може бути наука та які результати вона може давати для розвитку не лише економіки, а й суспільства загалом».

Серед своїх пріоритетних напрямів роботи перший заступник назвав створення прогресивної системи боротьби з плагіатом, єдиної бази, де зібрано інформацію про всіх науковців, репозитарій наукових текстів, починаючи з магістерських робіт.

«Для ефективної реформи не зможемо оминути увагою реформування Національної академії наук та її галузевих академій. Це болюче питання. Насамперед потрібно залучати світових незалежних фахівців – аудиторські компанії, якщо йдеться про оцінку майна, та фахівців, якщо йдеться про оцінку наукових напрямів», – відзначив Юрій Полюхович.

За напрями вищої освіти та освіти дорослих у МОН відповідатиме Єгор Стадний, якого одним із перших було призначено заступником міністра 6 вересня 2019 року.

За його словами, найближчим часом МОН працюватиме над тим, щоб вибір університету та спеціальності для навчання став дійсно свідомим.

«Дуже прості та показові цифри: на сьогоднішній день у нас по всій галузі ІТ, якщо подивитися на склад студентів/студенток, то студенток серед них лише 15%. І це при тому, що у школярок середній бал ЗНО з математики вищий за бал у хлопців. Це ми називаємо нереалізованим потенціалом – дівчата мають усі здібності, але чомусь їх не так сильно приваблює сфера ІТ. Ці перекоси ми хочемо прибрати. Ми маємо їх переконати, що це сфера, де вони можуть реалізувати свій потенціал», – відзначив Єгор Стадний.

Він також наголосив, що нагальною є зміна системи управління та фінансування вищої освіти – ресурси мають отримати кращі. Зокрема, заступник міністра відзначив, що окремі зміни буде внесено вже до бюджету на наступний рік.

За популяризацію та модернізацію професійної освіти відповідатиме Петро Коржевський, який 12 років свого життя віддав роботі у сфері професійної освіти.

«Перед нами – завдання створити сучасну та привабливу систему професійної освіти. Кожен із вас хоче класних ремонтів, кожен хоче гарно виглядати, кожен хоче бути топовим і брендовим, а насправді це все роблять люди – кваліфіковані робітники. Ми маємо створити привабливу систему, яка не просто буде творити кадри для роботодавців, а й даватиме можливість кращим самим розвивати власний бізнес», – розповів Петро Коржевський.

Школа у смартфоні, новий зміст шкільної освіти та е-learning – цими напрямами займатиметься радниця міністра Оксана Макаренко, яку планується також призначити на посаду заступника міністра.

«У сферу освіти мене привели мої діти. Коли вони пішли до школи, ми стикнулись із купою проблем, які не можна було подолати на рівні спілкування з учителем або директором школи. Зокрема, це проблема неякісного, несучасного змісту навчання. Жахливі, важкі підручники з помилками. Складний, нецікавий зміст того, що треба зазубрити, здати і забути», – відзначила Оксана Макаренко.

Окрім виправлення цих проблем, вона планує курувати розробку сучасної освітньої платформи.

«Сучасних дітей називають «цифровими аборигенами». Вони вже живуть у смартфоні, споживають інформацію з Вікіпедії та YouTube, спілкуються і взаємодіють в ігровому просторі та соцмережах. Ми не зможемо і не повинні їх звідти витягувати. Навпаки – ми маємо прийти до них у «цифрові джунглі» й побудувати там нове освітнє середовище для навчання і розвитку. Ми маємо запропонувати їм якісний, цікавий, корисний контент як альтернативу інформації сумнівної якості, беззмістовним та жорстоким іграм. Повинні навчити дітей правилам безпеки, як розпізнавати і уникати споживання інформаційного сміття. І це великий амбітний проект зі створення в Україні цифрової освітньої екосистеми», – додала Оксана Макаренко.

Любомиру Мандзій, яка впродовж останніх 3 років керувала обласним департаментом освіти Львівської області, також призначено заступником міністра. Вона займатиметься реформою дошкільної освіти та НУШ.

Зокрема, йдеться про синхронізацію дошкільної освіти з НУШ, оновлення змісту освіти та методик навчання. У шкільній освіті пані Любомира планує зайнятися пришвидшенням реформи «Нова українська школа».

Реформою самого Міністерства освіти і науки займатиметься Максим Ярмистий – заступник з юридичних питань, який має досвід роботи в МОН.

«Я працюватиму над тим, щоб уже найближчим часом міністерство повністю перейшло на електронний документообіг, а усі послуги, які ми надаємо, було можливо надати без особистого контакту з держслужбовцем – дистанційно і в електронній формі. Здається, що тут найбільшим викликом є технічна складова, але насправді – ні. Основне – це юридичний супровід цих процесів і правильне їх оформлення. Технологічні рішення давно існують, а от правильно вписати їх у юридичні процеси держуправління – дуже складне завдання», – зазначив Максим Ярмистий.

Також серед його завдань – забезпечення доступу до достовірних даних у системі освіти та їх ефективний збір.

«Сьогодні також відсутня прозора база майна МОН з актуальними даними. Підприємцям для отримання інформації про можливість оренди майна потрібно звертатися до балансоутримувачів, що вимагає значних витрат часу. Це проблемно та неефективно. Я би хотів створити таку базу і дати до неї вільний доступ – від цього виграють як підприємці, так і держава», – додав заступник міністра.

У підсумку хочеться у якості побажання зазначити, щоб керівництво держави загалом та Міністерство освіти і науки зокрема дійсно впроваджували задекларовані та озвучені положення і нововведення для ефективного реформування всього освітнього процесу в нашій державі.

Юрій КОПИНЕЦЬ