В Україні нарешті запрацював Антикорупційний суд

Довготривала епопея нарешті завершилася – в Україні офіційно запрацював Вищий антикорупційний суд. Його головою стала 37-річна Олена Танасевич. До нього увійшли 38 членів: 27 суддів першої інстанції та 11 суддів апеляційної палати.

На офіційне відкриття цієї установи прийшли Президент України Володимир Зеленський, глава Верховного Суду Валентина Данішевська, Генпрокурор Руслан Рябошапка, директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та інші.

Як відомо, створення Антикорупційного суду – одна з вимог міжнародних партнерів України для подальшої співпраці. Серед його запланованих функцій – розслідування справ Національного антикорупційного бюро щодо корупції серед високопосадовців, зловживання владою та службовим становищем, а також декларування неправдивої інформації.

Президент Володимир Зеленський на урочистостях заявив, що допоможе Вищому антикорупційному суду позбутися справ дрібних чиновників і працювати над притягненням до відповідальності топ-корупціонерів. «Розумію, що наразі є проблеми. Проблеми, які ми ще не встигли вирішити. Це питання з межами підсудності. Раніше дехто, не будемо згадувати прізвища, на законодавчому рівні постарався, щоб усю вашу роботу можна було завалити тисячами дрібних справ. Це все робилось, щоб гучні справи топ-корупціонерів залишались у тіні, в довгому ящику.

Ми будемо вам допомагати – я знаю, що ви очікуєте понад 200 гучних справ із розкраданням, зі страшною дією корупціонерів, топ-чиновників, — ми допоможемо, щоб ви вільно розглядали ці справи і щоб усі ці люди були справді покарані», – зазначив Володимир Олександрович.

Президент також додав, що його команда вже працює над тим, щоб суд притягував до відповідальності саме топ-корупціонерів.

Судді і самі готові до роботи та рвуться розглядати справи. Зокрема, до кінця року вже можуть закрити близько 25 резонансних справ. Ймовірно, як певне зобов’язання, міжнародним партнерам могли дати обіцянку закрити ці справи.

«Я не думаю, що це зафіксовано в наших зобов’язаннях, і так не мало би бути. Проте судді розуміють, що на них є умовний тиск із боку влади, міжнародних партнерів та суспільства, яке вже кілька років чекає, коли корупціонери будуть покарані. Завдяки міжнародним експертам нам вдалося забезпечити доброчесних суддів. Тому вони готові і рвуться в бій, готові розглядати справи», – заявила експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

Головні очікування від нового суду – що він одразу почне швидко, якісно та ефективно діяти. Проте судді досі чекають на рішення парламенту. Президент Володимир Зеленський ще 8-го липня вніс законопроєкт, який повинен зосередити суд виключно на справах топ-корупції. Якщо парламент ухвалить законопроєкт, до Вищого антикорупційного суду надійдуть справи топ-корупціонерів та НАБУ, яких є близько 200.

«У протилежному випадку, до суду надійде понад 2000 справ із різних судових установ та поліції. Така кількість справ автоматично заблокує роботу суду. Це пов’язано з тим, що кількість відібраних суддів ніяк не зможуть розібрати й половину з них до кінця року.

Закон не говорить, що судове рішення повинне бути того дня чи через тиждень. Але закон говорить, що розгляд справи в суді повинен був ефективним та безперервним. Суддя не повинен переходити до іншої справи, поки не закінчить поточну… Я думаю, що до нового року вже можуть з’явитися перші вироки Антикорупційного суду», – додала Галина Чижик.

Створення Антикорупційного суду повинно завершити всю антикорупційну реформу, яка почалася в Україні у 2015 році. Керівництво НАБУ й Антикорупційної прокуратури стверджують, що саме через відсутність незалежного Антикорупційного суду детективи та прокурори не можуть довести резонансні справи до обвинувальних вироків.

Юрій КОПИНЕЦЬ