Про реставрацію Хустського замку говорити зарано, однак місію порятунку розпочато

5 жовтня у Хустській міській раді відбувся круглий стіл щодо збереження архітектурної спадщини замкового комплексу в місті Хуст.

Відрадно, що задум порятунку унікальної пам`ятки архітектури та містобудування національного значення ХІV-XVII ст., зініційований місцевими активістами та небайдужими до історії людьми, знайшов вагому підтримку. Це і місцева влада, й громадські організації м. Хуст – ГО “Фойта” та Товариство угорської культури Закарпаття, римсько-католицька парафія (храм якої збудований із каміння замку), реформатська спільнота, а також вітчизняні науковці, фахівці із археології та реставрації, представники уряду та благодійних організацій із сусідньої Угорщини.

“Це третя зустріч робочої групи і маємо перші конкретні завдання. Зокрема йдеться про виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення протиаварійних робіт на замковому комплексі (не в останню чергу задля безпеки туристів), а також створення юридичної організації, яка б займалася виключно проблематикою збереження спадщини Хустського замку”, – розповів “Карпатському об`єктиву” координатор робочої групи, архітектор, модератор спільноти “Відновлення Хустського замку” Богдан Шерегій.

За словами секретаря Хустської міської ради Володимира Ерфана, вагомими напрацюваннями попередніх зустрічей є залучення до збереження пам`ятки архітектури фахівців на чолі з керівником державного науково-дослідного та проектного інституту “УкрНДІпроектреставрація” Василем Тимковичем та підтримка угорського фонду ім. Телекі.

“На сьогодні ми готові зробити обстеження й визначитися з технічним станом пам`ятки. Найпершим етапом буде проект протиаварійних робіт задля збереження замкового комплексу в такому вигляді, яким він нам дістався. Також ми розуміємо, що це – археологічна зона, тож без археологічних робіт не обійтися. Відрадно, що у цій справі нам готові допомогти фахівці з археології УжНУ. Наступним етапом, сподіваюся, стане консервація руїн”, – поділився Василь Тимкович.

На запитання журналістів, чи можливо відновити Хустський замок, відомий фахівець дав таку відповідь.

“Декілька проектів в Україні за останні 10-15 років реалізовані таким чином. Це Успенський собор у Лаврі, правда, він частково був збережений, церква Пирогощі на Подолі у Києві та деякі інші об`єкти. Однак, думаю, щодо реставрації Хустського замку поки що зарано говорити, оскільки нам не вистачає вихідних даних. Тому наразі йдеться про консервацію.

Загалом для успішності будь-якої справи потрібно декілька складових, але насамперед це чітке вирішення організаційних питань. Як бачимо, міська влада має бажання зберегти замковий комплекс і буде виступати замовником робіт. Фінансування ж здійснюватиметься з двох сторін – української та угорської, зокрема деякі дослідження пам`ятки погодився профінансувати угорський фонд ім. Телекі”.

Цікаво, що зовсім недавно Богдан Шерегій отримав попередній висновок на основі обстеження замку від архітектора і куратора угорського фонду ім.Телекі, участника робочої групи щодо відродження пам`ятки Дюли Калді. І думки українських та угорських фахівців багато в чому збігаються.

Задля вироблення успішної стратегії в цьому важливому питанні учасником робочої групи Іштваном Гонгачі на засідання також була запрошена науковий співробітник військово-історичного музею м. Будапешт др. Емеше Солецкі, яка свого часу захистила докторську десертацію по історії Хустського замку. Вона презентувала усім присутнім свою доповідь “Хуст очима турецького мандрівника Евлія Челебі”. Безсумнівно, її дослідження теж є цінними.

На запрошення організаторів круглого столу засідання відвідав і генеральний консул Угорщини др. Матяш Сіладі.

“Замковий комплекс міста Хуст є безцінною пам`яткою історії Карпатського басейну, збереження якої є спільним культурним інтересом. Це важлива ініціатива як для місцевої громади, так і угорської спільноти. Ми всі зацікавлені, щоб більше людей знали про цю родзинку історії. Маючи у цій сфері успішні проекти, хотілося б допомоги доброму починанню, щоб пам`яткою архітектури могли любуватися не тільки українці, угорці, але й туристи з інших країн”, – поділився генконсул.

Завершилася зустріч відвідинами експозиції “Культурна, історична та архітектурна спадщина замкового комплексу у місті Хуст”. Виставку підготували др.Емеше Солецкі та хустський фотомитець Олександр Рокосовик за організаційної підтримки ГО “Фойта” й асоціації “Vidyazok”. Однак про арт-подію, присвячену історії та красі Хустського замку, читайте в наступному матеріалі “Карпатського об`єктиву”.

Богдана КЛЕКНЕР