У Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона в Ужгороді вчилися скандинавській ході

Щороку 11 квітня відзначають Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона. Дата обрана для увічнення пам’яті лікаря Джеймса Паркінсона, який вперше у 1817 році клінічно виявив та описав це захворювання центральної нервової системи, яке і отримало його ім’я.

Цей День заснували для того, аби більше поінформувати людей, що така хвороба існує, привернути увагу суспільства до людей у яких діагностували цю недугу.

На Закарпатті близько 900 людей страждають від хвороби Паркінсона. Варто знати, що на базі Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології функціонує Обласний кабінет хвороби Паркінсона. Саме тут людям із таким діагнозом надають усю необхідну медичну допомогу.

«Кожного року до Всесвітнього дня боротьби із хворобою Паркінсона ми робимо урочисту зустріч із пацієнтами, – розповідає лікар-невролог Катерина Карпінська. – Як правило, у цей день пацієнти збираються усі разом, розпитують про нові методики лікування. Цього року ми проводимо цю зустріч на свіжому повітрі разом із нашим реабілітологом. Ми вирішили провести прогулянку зі скандинавськими палицями, що схожі на лижні. Таким чином, ми хочемо привернути увагу загалу до цієї проблеми. Адже цим пацієнтам дуже не вистачає підтримки від громадськості та влади».

За словами лікаря, хвороба Паркінсона – це одне із нейродегенеративних захворювань, яке характеризується руйнуванням клітин чорної субстанції – ділянки, яка виробляє дофамін. Через це у людини виникає низка проблем: зменшується координація рухової діяльності, сповільнення рухів людини, у неї з`являються скутість та тремор. З часом у хворого може порушитися хода, почерк та мова.

«Тобто немає тих усіх рухів про які ми навіть не задумовуємося. У хворого втрачається міміка, жестикуляція. Тоді людині важко справлятися із жоденними активностями. Вона звільняється з роботи, у неї звужується соціальне коло. Тому такою акцією ми хочемо наголосити, що будьте активними, працюйте, не закривайтеся вдома!», – наголошує лікар.

Всі думають, що це хвороба старечого віку, але це не так. Безперечно, більше хворіють люди після 50-60-ти, але може хворіти і молодь: у 20-30 років.

«Чому саме скандинавська хода? Бо вона тренує усі м’язи хребта, м’язи плечового поясу, тренує саму ходьбу, – переконує пані Катерина. – Із палками ви мусите правильно ходити. Усе для того, аби заново вчитися і не забувати стереотип ходьби. Зменшуються болі, пацієнт починає ритмічніше рухатися, тримає баланс і звичайно у нього піднімається настрій».

Позитивний ефект від ходи вже відчувають пацієнти обласного кабінету хвороби Паркінсона, які прийшли на акцію в Ужгороді. До прикладу, військовослужбовець на пенсії Анатолій Васильєв, щодня намагається тренуватися.

«Восени минулого року мені поставили діагноз Паркінсона. Ця хвороба з’явилася у мене на грунті мікроінсульту. Крововилив у голову не пройшов безслідно. Звісно, що після цього моє життя змінилося. Утім я намагаюся далі жити. Кожного ранку роблю зарядку, багато ходжу. Я розумію, що мені необхідні фізичні навантаження, аби хвороба не так швидко прогресувала. Лікарі мені порекомендували займатися скандинавською ходою. Для цього я придбав собі палички. Спочатку звісно трохи соромився, але з часом звик. Адже скандинавська хода корисна не лише для хворих із хворобою Паркінсона, але й для людей з остеопорозом чи дегенеративними захворюваннями хребта. Тому звісно, я відчуваю від неї позитивний ефект».

Загалом лікування хвороби Паркінсона спрямоване на те, щоб покращити якість життя хворого, а саме: зменшити прояви тремтіння, пришвидшити рухи та забрати скутість.

Якщо з’явилась скутість, порушення рухливості, тремтіння, неврологи радять не зволікати та негайно звертатися за допомогою до лікаря. Адже лікування є ефективним, особливо на ранніх стадіях виявлення недуги.

Христина БІКЛЯН