Хвойні дерева масово хворіють і сохнуть на Закарпатті

Ця проблема торкнулася також охопила такі країни, як Польща, Литва, Молдова. Шпилькові насадження в нашій країні хронічно всихати почали близько 20 років тому. Зараз лісівники та представники лісопатологічних служб пильно стежать за станом ялин та ялиць.

Перші симптоми хвороби смерекових насаджень лісова охорона почала відзначати в 1990-х роках. Багато вчених пов’язують проблему із зсувом агрокліматичних зон. Про наслідки загальноєвропейського тренда на здоров’ї ялиці розповідає директор Рахівського лісодослідного господарства Володимир Приступа.

У минулому році повалена буреломом смерека стала легкою здобиччю стовбурових шкідників, а виною тому – несприятливі погодні явища у вигляді ураганних вітрів, що викликали вітровали і буреломи, посухи та пов’язані з ним зміни гідрологічного режиму, а також хронічне послаблення життєздатності лісових насаджень в осередках кореневих гнилей. Ще одним чинником, що сприяє всиханню ялин, є короїд. Цей шкідник заселяється на ослаблених насадженнях і посилює процес їх загибелі. Він паразитує на великих площах, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Як стверджує начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби зі шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено.

Після буреломів ділянки, де стихія наробила лиха, розчищаються. Лісівники намагаються якомога швидше забирати здоровий ліс аби його не уразив шкідник і на тих лісових площах вже цієї весни або восени забуяє новий молодий. Для боротьби зі шкідником діє Програма робіт з локалізації осередків та регуляції чисельності короїда-друкаря та налагоджено постійне спостереження за розвитком осередків всихання у всіх лісових масивах. В деревостанах, що розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, в тих місцях де є автомобільні дороги були проведені санітарно-оздоровчі заходи: вибіркові та суцільні санітарні рубки. Крім, того для недопущення поширення короїда-друкаря щорічно викладається значна кількість феромонних пасток. У штучних ялинниках створена серія постійних дослідних стаціонарів з переформування їх у змішані структуровані і наближені до корінних деревостани», – зазначив головний лісівник Закарпаття Валерій Мурга.