У Рахові створять спільний з румунською Бистрою молодіжний центр розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму

У Коломиї, на Міжнародній науковій конференції в рамках XXIV міжнародного гуцульського фестивалю презентовано проектну ідею щодо створення в українському місті Рахові та румунській прикордонній комуні Бистра молодіжних центрів розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму.

11 серпня у Коломиї на Івано-Франківщині на базі Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського пройшла Міжнародна наукова конференція “Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти”.

У цьому унікальному гуцульському науковому форумі взяло участь біля ста науковців, представників органів влади, діячів культури, мистецтв та громадськості з усіх гуцульських районів Галичини, Закарпаття, Буковини, а також Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Дрогобича, інших міст України й сусідніх Румунії та Польщі.

На конференції всесторонньо проаналізовано результати нових етнографічних, історичних, екологічних, літературо – та мистецтвознавчих досліджень присв’ячених національному та європейському контекстам феномену Гуцульщини. Дослідники підсумовували досвід, та реалії сьогодення, говорили про перспективи досліджень, музеєфікації, охорони та збереження природних та культурних цінностей Гуцульщини тощо.

Виступаючи на конференції з доповіддю «Про деякі аспекти поглиблення українсько-румунської співпраці в контексті збереження природних і культурних цінностей та розвитку сталого туризму в депресивних гуцульських гірських населених пунктах на Мараморощині», доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор особливливо підкреслив необхідність забезпечення виконання в повному обсязі вимог Указу Президента України «Про збереження та популяризацію гуцульської культури» та інших актів Президента й Уряду України із питань збереження букових пралісів Карпат як об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розвитку гірських населених пунктів, що прилягають до них.

Окремо презентовано проектну ідею щодо створення по обидва боки українсько-румунського кордону, в комуні Бистра (Румунія) та місті Рахів (Україна), Молодіжних центрів розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму, повідомляє zakarpattya.net.ua.

Наголошено, що в рамках цього проекту пропонується, зокрема, проведення реконструкції історичної шкільної будівлі у місті Рахів, із розміщенням в ній Музею історії та побуту Гуцульщини, інформаційно-туристичного бюро, виставкових та конференційних залів, навчально-методичних кабінетів для розміщення Рахівського районного будинку дитячої та юнацької творчості, організації тут роботи студій гуцульської пісні, хореографії та танців; гуцульських музичних інструментів; писанкарства, коренепластики та різьби по дереву; ліжникарства та гуцульського одягу; відео та аудіо записів тощо.

Учасників конференції проінформовано, що з цього приводу закарпатська ініціативна група провела відповідні консультації із префектом румунського повіту Марамуреш та керівництвом комуни Бистра, підписано угоду про партнерство між містом Рахів та комуною Бистра, ведеться робота із пошуку джерел фінансування для реалізації цих проектів.

Коференція в своїй резолюції підтримала цю проектну ідею.

На конференції працювало шість секцій (Феномен народної культури Гуцульщини: досвід, реалії, виклики; Гуцульщина в образі і слові; Етнокультурний ландшафт Гуцульщини: проблеми дослідження, музеєфікації, охорони та збереження; Гуцульщина на тлі історії та сучасності; Природні ресурси Гуцульщини: економічний та промисловий аспект; Музеї та музейництво: модернізація галузі як шлях до європейського культурного простору).

До конференції випущено збірник матеріалів, в якому розміщено 50 статей на 273 сторінках, повідомив Закарпаття онлайн доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор.