Закарпатська медицина на порозі реформ

За доброю традицією у третю неділю червня відзначається День медичного працівника — одне з небагатьох свят, яке не втратило свого значення через політичні або економічні мотиви.

Його відзначають не тільки лікарі і медсестри, але й усі ті, без чиєї допомоги не обійшлася б медична галузь, хто має відношення до порятунку людських життів. Цьогорічне свято – особливе. Вперше за 25 років Незалежності України Верховною Радою зроблений рішучий крок у  напрямку докорінних змін в медичній галузі. Поки що законопроект пройшов тільки перше читання і зазнав низки критичних зауважень, однак головний стратегічний напрямок вже чітко окреслений. Що ж очікує медиків і пацієнтів вже у найближчому майбутньому, як в нинішніх складних умовах працює галузь в нашій області, розмовляємо з директором департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Володимиром Марковичем.

• Володимире Петровичу, на моїй пам’яті медицину реформують з добрий десяток років. З останнього що пригадується  – «обкатування» реформи в чотирьох пілотних регіонах країни.  А сьогодні на якому етапі зміни у медичній галузі?  

На жаль, після проведення реформи в пілотних регіонах, ми так і не  маємо узагальненого позитивного досвіду. Передбачалося,  що після закінчення пілотного проекту, досвід цих регіонів обговорюватиметься, узагальнюватиметься й буде прийняте виважене рішення. Та згодом ця робота була призупинена й не доведена до кінця. За цей рік прийнятий тільки один законодавчий акт, який дозволяє перетворювати медичні заклади в автономні, казенні або некомерційні підприємства. На жаль, інший пакет законів, який подало МОЗ через уряд у ВР, поки не пройшов, окрім першого читання одного з них. Однак, будь-яка реформа вимагає коштів та зміни системи фінансування.

На сьогодні ж галузь працює як за часів соціалізму: принципи фінансування та мережа збережені практично такі ж як 25 років тому. Можливо, це і добре, оскільки реформа без фінансової підтримки і виважених рішень мала б негативні наслідки для населення. Разом з тим, діюча система охорони здоров’я не влаштовує ані самих медиків, ані пацієнтів.  

Страхова медицина насамперед потребує комплексних законодавчих змін.  Ми в очікуванні змін і готові до них, але поки не будемо робити поспішних кроків, які б зруйнували існуючу діючу систему і механізм надання медичної допомоги

• Інституція сімейного лікаря сьогодні – це самодостатня структура або ще недореформована складова майбутнього великого механізму під назвою «єдиний медичний простір»?

Нинішня система сімейної медицини – один з результатів попередніх  пілотних проектів. Але це тільки півкроку. Окрім зміни організаційної системи не було впроваджено жодного фінансового механізму. До слова, якого немає і по сьогодні.  Відомо, що якість роботи медика залежить не тільки від фаховості, але й від матеріально-технічного забезпечення та фінансування. Плани, який має Уряд – посилення первинної ланки, покращення матеріального та апаратурного забезпечення. Передбачено розподіл коштів між первинною і вторинною ланками у сільській місцевості. Там, де утворені громади, повинно залишатися 40 відсотків фінансування для «первинки», а на другий рівень  передаватиметься 60 % . У містах це співвідношення – 30% на 70 %. Коли сімейний лікар буде володіти фінансовим ресурсом, то відбудуться зміни і у підходах до роботи.  Буде максимально проводитися профілактика, первинна меддопомога буде безоплатною для населення. Потрібен не тільки певний фінансовий ресурс, але й регламентація певних прав та обов’язків, які стосуються не тільки медичного персоналу, але й самих пацієнтів. Вже напрацьовані певні проекти. Ми готові до їх втілення одразу, як вони будуть затверджені Верховною Радою і підписані Президентом.

• І все ж таки, що очікувати від реформи? Які кроки повинні бути першими?

В першу чергу повинна бути затверджена нормативна база щодо реформування (закони та накази МОЗ).  Потім –  сформований гарантований перелік послуг, які надаватимуться на первинному рівні. Такий пакет гарантованих медичних послуг буде прийматися щорічно і змінюватися в залежності від виконання бюджету. Вартість кожної послуги буде прорахована, і пацієнт чітко знатиме, яку допомогу він може отримати безкоштовно, а за яку доведеться доплатити йому або страховій компанії. Перший етап реформи торкнеться кожного громадянина і працівників первинної ланки охорони здоров’я.

Як сьогодні працюється лікарям Закарпаття? Поки ще в не реформованій системі…

Цей рік, як і в цілому в країні, був для галузі складний. Найголовніше, що вдалося зробити – це зберегти кадри, доступність медичної допомоги та матеріально-технічну базу. Дуже плідно працювали цього року з міжнародними партнерами-колегами з Угорщини та Чехії. Ми започаткували перспективний проект з колегами з Польщі по фтизіатрії, плідно працюємо зі Світовим Банком. Вже до кінця року в рамках проекту передбачено покращення екстреної медичної допомоги, оновлення оснащення на первинці, якісне підвищення рівня надання кардіологічної допомоги. Ми провели навчання первинної ланки, сімейні лікарі підвищили свій фах у колег в Угорщині.  Працюємо, незважаючи на всі складності, які, на жаль, існують в країні. Завдяки повному розумінню та підтримці як  голови Закарпатської ОДА Г.Г.Москаля, так і очільника облради М.М.Рівіса разом із депутатським корпусом, ми займаємо непогані позиції в країні.

Можливо, наша робота не є дуже помітною для здорових людей, але щодня медики області (їх у нас біля 22 тисяч – це 5 тисяч лікарів та 12 тисяч середнього медперсоналу) обслуговують біля 20 тисяч звернень, проводять 4 тисячі відвідувань хворих вдома , госпіталізують  у стаціонари до 600 чоловік.  Екстрена медична допомога обслуговує до 500-600 викликів щодня.

• Чи не відбулося скорочень серед медпрацівників за останні роки? Адже підготовчий етап реформи вимагав певної оптимізації.

Одним з наших досягнень вважаю те, що за нашою ініціативою не скорочено жодного ФАПу  чи амбулаторії, жодної лікарні, і ми не скорочуємо лікарів. Це тверда позиція Закарпатської  ОДА і особисто Геннадія Геннадійовича Москаля. Поки немає  системних змін в країні, ми не будемо робити необдуманих кроків, які можуть призвести до погіршення медичного обслуговування.

Область одна з небагатьох в країні яка має позитивний природній приріст населення, де немає т.зв. демографічної ями. І якщо в інших областях протягом року зникають з карти цілі села, то у нас такого немає. Будь-які реформи повинні здійснюватися з метою покращення послуг для населення і реформи не повинні погіршувати стан охорони здоров’я населення.

• Разом з тим, знаю що є кадрові проблеми, які виникли останніми роками…

Так, дійсно, існує проблема – в нас багато працівників пенсійного та передпенсійного віку. Молодь виїжджає працювати за кордон. Це зрозуміло – йдуть туди, де платять більше і кращі умови праці. І це проблема не лише Закарпаття, але країн-сусідів, які є в членами Євросоюзу. Аналогічна ситуація в Угорщині,  Словаччині, Чехії, країнах Прибалтики. Звідти молоді лікарі виїжджають в Англію, Німеччину, Фінляндію, Норвегію. А вже на їх звільнені місця працевлаштовуються українські лікарі. Сподіваюсь, що саме реформа допоможе вирівняти ситуацію, адже в проекті передбачено, що оплата праці лікарів буде суттєво піднята. Від 25 до 35 тисяч гривень на місяць!

• Багато доводилось чути скептичних зауважень щодо можливості втілення медичної реформи в Україні. Мовляв, немає коштів, менталітет не той і т.п.. Чи готові наприклад, іноземні інвестори вкладати свої фінанси в медичну галузь?
• Світові фінансові організації готові вкласти кошти в реформу медицини України. В цьому напрямку працює Світовий Банк, ВООЗ, ЮНІСЕФ, Глобальний фонд  та інші. Якщо сьогодні ефективно використовувати наявні кошти та міжнародну технічну допомогу,  то Україна зможе провести реформи. Є маса мотивів, щоб змінити систему, але у суспільстві поки що існує великий опір будь-якими змінам як у середовищіу медичних працівників, так і у  населення. Люди звикли, що будь яка зміна призводить до оптимізації, скорочення  і до погіршення стану справ. Реформа повинна проводитися прозоро, щоб її цілі та результати були зрозумілими всім.